Байден підтримує кандидатуру Рютте на посаду генсека НАТО для протистояння путіну – Politico

Про це повідомило пише Politico, посилаючись на анонімного американського посадовця.

"Позиція Байдена, ймовірно, схилить більше союзників підтримати кандидатуру Рютте після місяців боротьби між ним і кількома іншими європейськими лідерами за цю посаду", - йдеться в матеріалі. 

Цю посаду підтримує дві третини країн НАТО.

В жовтні цього року закінчується термін повноважень нинішнього генсека НАТО Єнса Столтенберга, який керував військово-політичним блоком у бурхливі часи трансатлантичної політики з 2014 року.

"Тиск зростає, щоб затвердити кандидатуру Рютте до липневого саміту НАТО, який відбудеться у Вашингтоні з нагоди святкування 75-ї річниці заснування Альянсу", - пише Politico.

Рютте розглядають кандидатом генерального секретаря Альянсу, тоді як НАТО зміцнює сили проти агресії путіна через два роки після повномасштабного вторгнення в Україну. 

Але якщо експрезидент США Дональд Трамп повернеться до Овального кабінету, нідерландському лідеру доведеться зважати на скептицизм республіканця щодо НАТО і колективної безпеки.

Рютте не обговорював пропозицію очолити НАТО на Мюнхенській конференції з безпеки, яка відбулася минулими вихідними і зібрала світових лідерів, заявивши, що засвоїв свій урок ще в жовтні, коли висловив зацікавленість в цій посаді.

Прем'єр Нідерландів має пройти певний шлях, перш ніж буде ухвалене будь-яке рішення. 

За правилами НАТО - рішення про призначення генсека має прийматися одноголосно, а це означає, що Рютте ще має заручитися підтримкою усіх 31 країн-членів Альянсу.

Будь-який кандидат на цю посаду повинен отримати схвалення Туреччини і Угорщини, які виявилися найбільшими перешкодами на шляху до прийняття нових членів. 

Так, Туреччина попросила окремих запевнень від Рютте, а Угорщина має давні розбіжності з нідерландським прем'єром.

Ще в листопаді минулого року ЗМІ назвали ім'я фаворита на посаду генсека НАТО.

Джерела вважають, що Рютте значно випереджає інших претендентів, зокрема прем'єр-міністерку Естонії Каю Каллас та главу МЗС Латвії Кріш'яніса Каріньша.