Люди, без яких ми би не встояли у цій війні

Щира подяка і шана людям, яких ми називаємо добровольцями, людьми доброї волі. Це унікальні люди, які попри важкі обставити чинять по-справжньому, жертовно, по-християнськи. Вони володіють духовним благородством, силою, мають в серці любов, співчуття, а головне – і волю, бажання нести добро іншим. Добровольці – це люди діяльного добра.

Без них ми би, мабуть, не встояли у цій війні. Вони є тими, хто показує приклад, веде за собою, запалює серця іншим, надихає. Говорять, що війна «відкриває» людей, виявляє в них найкраще і найгірше. Як на темному небі найкраще видно зорі, так і під час війни світлі, героїчні вчинки людей доброї волі є справді провідними – вони освітлюють, вказують, прокладають шлях іншим посеред мороку зла і безнадії.

Добровольців вирізняє те, що вони діють не за примусом чи встановленим обов’язком, не очікуючи нагород чи визнання. Вони діють за покликом серця. Якщо розпитати їх, чому вони так вчинили, їхні відповіді будуть: «Я мусив/ла щось зробити», «Не можу бути осторонь», «Якщо не я, то хто захистить їх?»… Небайдужість, любов, жертовність, сміливість, прагнення робити добрі справи, захищати інших – от що рухає такими людьми. Це те, до чого закликає Господь усіх нас, християн.

Сердечна подяка і щирі молитви за всіх, хто є добровольцем у будь-якій справі, важливій людям. Нехай ваше добро повертається до вас сторицею. А Господь нехай оберігає кожного та сприяє в усіх добрих намірах і справах. «Бо дав нам Бог духа не страху, а сили, і любови» (2 Тим. 1: 7).