Премію Гоголя здобув письменник, ексголова пресслужби парламенту Василь Іванина

Лауреатом державної Премії імені Миколи Гоголя 2024 року став письменник Василь Іванина із романом «Каяття гетьмана Розумовського». Про це повідомляє Державне агентство з питань мистецтв.

Історичний роман «Каяття гетьмана Розумовського» опублікований у 2023 році у видавництві «Український письменник».

У новому романі автор розповідає про відносини останнього гетьмана Кирила Розумовського з російською імператрицею Катериною ІІ в часи, коли Росія позбавляла Гетьманщину автономії, остаточно інтегруючи її в межі імперії. Він є продовженням попередньої книги Іванини «Сонце на Лемеші», який розповідав більше про матір Кирила Розумовського.

«Цариця Катерина ІІ, яку я називаю катюга, тримала гетьмана Розумовського «в руках», багатством і землями обдаровувала, а з іншого боку, Україну вона перетворила на рівень російської провінції, розігнала Запорізьку Січ, створила малоросійську колегію. Розумовського 14 років вона не впускала до України. Хоча в Москві коло Катерини можна було жити і за кордон їздити.

Гетьман кається, що привів Катерину до влади, бо він був тоді при дворі головним переворотником і посадив її на престол, вона на нього в усьому покладалася. До того ж, він був у неї закоханий, хоча обоє були одружені», — розповідає Іванина.

Переможця обрав Комітет з присудження премії шляхом відкритого голосування з-поміж 36-ти претендентів.

Також члени Комітету рекомендують до ознайомлення повість Юрія Грешка «Світло в пітьмі сяє…», п’єсу Оксани Гриценко «Виживуть тільки пам’ятники», роман Анастасії Шапоренко «Стиглі вишні». 

Василь Іванина — український прозаїк, перекладач, член Національної спілки письменників України. Автор книжок повістей та оповідань «Поїздка до матері» (1987), «Журавлі з отчого краю» (1988), «Жалість» (1996), «Полин-люби-мене-не покинь» (1997), романів «Агонія» (2004), «Любов і смерть узурпатора» (2006), «ДОПР» (2009), «З неба зіронька упала» (2013), «Брати» (2016). Переклав українською мовою з російської окремі твори Олександра Казанцева («Дзвін сонця», 1988), Івана Єфремова ( «Година бика», 1989).

В радянські часи працював у редакціях газет «Молодь України», журналів «Під прапором комунізму», «Знання та праця», був відповідальним секретарем редакції журналу «Дніпро». Від 1992 року працював у пресслужбі президента України, у 1994–98 роках був керівником пресслужби Верховної Ради України. Від 1998 року був керівником секретаріату комітету ВР України з питань свободи слова та інформації.

Як вказано в описі, Премія імені Миколи Гоголя присуджується щорічно прозаїкам, драматургам та сценаристам, які «наслідують традиції творчості М.В. Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію».

У попередні роки премію здобували, зокрема, Артем Чех за книжку «Точка нуль», Наталія Довгопол роман «Мандрівний цирк сріблястої пані», а також Олег Гавріш, Ірина Власенко, Наталія Сквіра, Григорій Самойленко.

Переможця премії оголошують щороку 1 квітня, у день народження Миколи Гоголя. Грошова винагорода до премії виплачується у розмірі двадцять тисяч гривень.

На здобуття премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані протягом попередніх трьох років, але не пізніше ніж за місяць до їх висування на здобуття премії, які раніше не були відзначені іншими преміями або державними нагородами.

Відзначимо, цьогоріч Національну Шевченківську премію в галузі «Література» здобув поет, телеведучий і військовий Дмитро Лазуткін за поетичну збірку «Закладка».

Фото: Василь Іванина / Козелецька селищна рада