19 мая, воскресенье
С картинками
Текстовый вид
ru
Украинский
Русский
Пояснюємо, чому проблеми польських фермерів не в українській агропродукції
Пояснюємо, чому проблеми польських фермерів не в українській агропродукції

Пояснюємо, чому проблеми польських фермерів не в українській агропродукції

Днями офіс польського депутата Європарламенту Марека Белька організував круглий стіл щодо стану та перспектив співпраці Польщі та України в аграрній сфері.

Учасники обговорень спробували проаналізувати причини ситуації, яка склалася, та знайти взаємно прийнятні виходи з неї.

Про проблему польських фермерів і те, як налаштувати нормальні добросусідські відносини між країнами у сфері АПК, читайте в колонці в.

міністра аграрної політики та продовольства України (2019) Ольги Трофімцевої Вийти з полону міфів: як Україні та Польщі разом подолати кризу в питанні агроекспорту.

Далі – стислий її виклад.

Ольга Трофімцева нагадує, що перші ознаки загострення польсько-українських відносин у сфері аграрної торгівлі почали з’являтися ще восени 2022 року.

Збільшення обсягів двосторонньої торгівлі в агропромисловому комплексі (експорт аграрної продукції до Польщі збільшився у 1,6 раза порівняно з попереднім роком), волатильність світових цін на основні види зернових, виборчі цикли, а також відсутність швидких і ефективних рішень щодо розбудови логістики та інфраструктури.

Усі ці фактори, як зазначає колишня очільниця міністерства аграрної політики та продовольства України, призвели до накопичувального ефекту і вибуху емоцій вже на початку 2023 року, коли почалися перші протести на західному кордоні України.

Авторка колонки пише, що популізм (часто з обох сторін), спроби знайти винних на поверхні, медійний та політичний хайп на темі не давали можливості для більш глибокого погляду і аналізу причин ситуації, яка склалася, та пошуку взаємно прийнятних виходів з неї.

"У рамках круглого столу, організованого днями офісом польського депутата Європарламенту Марека Бельки щодо стану та перспектив співпраці Польщі та України в аграрній сфері, саме представники польської сторони, польських бізнес-асоціацій говорили про те, що український АПК у політичних дискусіях всередині Польщі за останній рік просто зробили таким собі цапом-відбувайлом", – констатує експертка.

За її словами, достатньо одного погляду на графіки внутрішніх цін на зернові в Польщі та цін на біржах на кшталт MATIF, щоби побачити, що польські ціни напряму корелюють із біржовими цінами, тобто з цінами міжнародних ринків.

І, о сюрприз, ніяке постачання українського зерна критично на ці ціни не впливає.

"Коли розмова з польськими колегами виходить за рамки поверхневих і популістських аргументів про українські латифундії, "чорне зерно" і "низькі стандарти якості", то нашим сусідам доводиться визнати, що основною причиною ситуації, в якій польські фермери опинилися у 2024 році, є відсутність структурних реформ в агропромисловому комплексі (АПК)", – впевнена Ольга Трофімцева.

Вона додає, що нереформованість польського аграрного сектора залишила цілий пласт мікровиробників не інтегрованими в національний і міжнародні ринки, не вирішила питання прихованого безробіття на селі та залишила серйозну залежність виживання великої кількості цих "фермерів" виключно від прямих субсидій з бюджету ЄС та Польщі.

Отже, на рівні уряду Польщі й у переважної більшості представників польського бізнесу є чітке розуміння важливості та необхідності налаштування нормальних добросусідських відносин у сфері АПК з Україною.

"Ми маємо доводити спільно з нашими союзниками всередині Польщі, що популістські гасла і страхи не мають нічого спільного з реальністю", – пише авторка колонки.

За її словами, освітня та інформаційна робота з розвінчування негативних міфів і одночасно формування стійкої репутації українськими агровиробниками і експортерами – це не одноразова акція, а постійна робота на всіх рівнях.

Вичавлювання маргінальних популістів з аграрного інформаційного поля – одне з головних завдань боротьби з дезінформацією.

Колишня очільниця міністерства агрополітики впевнена, що в Польщі набагато більше тих, хто нас підтримує, мислить конструктивно і дивиться у майбутнє, чудово розуміючи, що з геополітичної та геоекономічної точки зору вступ України до ЄС є більш вигідним і Союзу, і Польщі, ніж будь-який сценарій ЄС без України.

Наше завдання – ці голоси розуму і добросусідства підтримувати і посилювати.

Докладніше про проблеми польської агросфери – в колонці Ольги Трофімцевої Вийти з полону міфів: як Україні та Польщі разом подолати кризу в питанні агроекспорту.

Источник материала
Поделиться сюжетом