Китайсько-російське космічне співробітництво стрімко розвивається — The Economist

Московському енергетичному інституту, великому російському технічному університету, було запропоновано відкрити у Веньчані (китайському космодромі на острові Хайнань) філію, розраховану на 10 тисяч студентів, які вивчають аерокосмічну техніку і науку. У січні російські та китайські вчені й чиновники провели церемонію відкриття філії. Китайські ЗМІ вже повідомили, що, хоч як незвично, інститут на Хайнані буде академією під керівництвом Росії, а не спільним підприємством із китайським університетом.

Російський форпост у Веньчані розташовуватиметься поруч із величезним, частково побудованим парком космічних технологій. Цей майданчик — свідчення того, що китайсько-російське космічне співробітництво, яке тривалий час стримувалося взаємною підозрілістю країн, стрімко розвивається. Приклади цьому описані в дослідженні, опублікованому минулого року Інститутом вивчення китайських аерокосмічних досліджень, підрозділом ВПС США, повідомляє The Economist.

У дослідженні детально описується зростаюча готовність Росії допомогти Китаю у створенні систем протиракетного попередження та оборони, а також продати йому передові ракетні двигуни. Обидві країни зобов'язалися побудувати спільну базу на Місяці й разом працювати над виявленням космічного сміття — технологія, яка також корисна для відстеження супутників противника.

У дослідженні також цитують керівника Китаю Сі Цзіньпіна, який пов'язує технічне співробітництво з Росією з планами "реформи глобальної системи управління" (тобто витіснення Америки зі світової арени). Згідно з дослідженням, Китай хоче використовувати накопичений за десятиліття досвід Росії в галузі космосу. Російська космічна програма потребує китайських грошей. Москва також хоче отримати доступ до китайських компонентів відтоді, як Владімір Путін анексував Крим у 2014 році й Росія потрапила під західні санкції. 

Протягом багатьох років американські та західні політики втішалися думкою, що Китай і Росія перебувають у нерівному, нестабільному "шлюбі за розрахунком", який не дуже влаштовує жодну зі сторін. Взаємна недовіра дійсно обмежувала зв'язки. Але якщо уважно придивитися, в тому числі у таких віддалених місцях, як Веньчан, китайсько-російські інтереси збігаються таким чином, що можуть виявитися довготривалими.

Нагадаємо, що агентство Bloomberg писало, що Китай відновлює воєнно-економічну потужність Росії для війни з Україною. Протягом останніх місяців зусилля КНР в значній кількості спрямовувались для відновлення промислової бази та виробництва зброї, яка застосовується для бойових дій в Україні.