Чим завершуються будь-які домовленості з Москвою
Чим завершуються будь-які домовленості з Москвою

Чим завершуються будь-які домовленості з Москвою

Розлога аналітика в Die Welt щодо нереалізованих в квітні 2022 домовленостей з Росією: чого вимагали обидві сторони і чому від угоди відмовились. На диво «наївний» (ну ж не можуть автори реально так думати?) текст із загальним змістом «може, таки варто було погоджуватись з Путіним тоді – українців би вбили менше?..».

Die Welt: Російський проєкт «мирної угоди» квітня 2022 передбачав дуже жорсткі вимоги щодо скорочення оборонних озброєнь. Москва пропонувала скоротити вчетверо порівняно з пропозиціями України артилерію, вшестеро – РСЗВ (і з дальністю до 40, а не до 280 км, як хотіла Україна), всемеро – мінометів, вшестеро – протитанкових ракет. Вимоги скорочення стосувались і ВПС: винищувачів і гелікоптерів. У військово-морських силах України мало лишитись тільки два кораблі.

І тим не менш, джерела Die Welt стверджують, що навіть за таких вимог угоду могли підписати під час особистих переговорів Путіна й Зеленського. Які так і не відбулись після додаткових вимог Москви.

Йшлось про вимогу зробити російську мову другою офіційною, скасувати обопільні санкції і відмовитись від позовів до міжнародних судів (тобто, пробачити Росії її звірства, вбитих і закатованих українців, а також всі руйнування). Плюс законодавчо заборонити Україні бути українською Україною, а українцям бути українцями – через заборону «фа-му, на-му і агресивного націоналізму» (тобто, всієї нашої історії, історії російської окупації і 300-річних звірств, всієї нашої літератури і мови).

Але Die Welt заявляє, що знайшла мінімум одного члена тодішньої делегації України, котрому оце от все – і обеззброєння, і знищення нації – досі видається вигідною домовленістю.

«Це була найкраща оборудка, яку ми могли укласти», – сказав Die Welt один з членів української делегації [в Стамбулі].

Озираючись назад, можна сказати, що тоді Україна перебувала у вигіднішому становищі на переговорах, ніж зараз. Якби військове протистояння, яке характеризується важкими втратами, вдалося закінчити приблизно через два місяці, це врятувало б життя незліченної кількості людей і позбавило б їх величезної кількості страждань.

***

Чи ця маячня – власний висновок самого представника Die Welt, чи підсумок заяв того ж неназваного «одного з членів української делегації», не вказано. Але факту повної абсурдності висновку це не міняє. Бо відмова від сил оборони і від власної ідентичності однозначно означала багатомільйонні, а не стотисячні жертви вже за кілька років – як це, зрештою, завжди траплялось після кожних «домовленостей з Москвою» за останні три століття.

З нашим історичним досвідом – 100% однозначним, жодного випадку відхилення від одного й того самого сценарію! – віри Росії не може бути ніякої і ніколи. Адже по суті угода пропонувала добровільно знищити армію, запровадити російську мову – щоб через 2-3 роки Україну можна було захопити або воєнним, або навіть мирним шляхом після якісної пропагандистської обробки населення і заборони всього українського.

Жодні теоретичні «гарантії безпеки» (котрі до того ж ніхто і не рвався давати – і досі не дає, тільки запевнення в певному обсязі підтримки і допомоги, якщо щось знов станеться, а це не «гарантії») від цього сценарію нас не вберегли би.

Автори Die Welt навіть знайшли в собі чесність злегка натякнути на контрпродуктивність домовленостей з Росією під якісь дуже умовні «гарантії»: «...Є підстави підозрювати, що пропозиція щодо надання гарантій безпеки Україні за погодженням з Росією вже провалилася на цьому етапі [квітня 2022]». Хоча до тверезої оцінки реалій (чи до чесного викладення ситуації – все ж бути аж настільки наївним і довірливим щодо Росії нереально) Die Welt поки не дозріла. Адже підсумком розлогої аналітики все одно подали необхідність домовлятись з Росією, бо це нібито убезпечило би Україну від нового нападу: «...[Домовленості під гарантії] були б потрібні Україні, щоб убезпечити себе від Росії у майбутньому».

Отже, в Європі все ще є для кого писати такий абсурд під виглядом аналітики.

Источник материала
Поделиться сюжетом