Німеччина виступає проти арешту заморожених коштів Росії на користь України — WSJ
Німеччина виступає проти арешту заморожених коштів Росії на користь України — WSJ

Німеччина виступає проти арешту заморожених коштів Росії на користь України — WSJ

Німеччина виступає проти арешту заморожених коштів Росії на користь України — WSJ

Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє приватним особам подавати позови проти держав в іноземні суди, і що державні активи мають імунітет від арешту.

Привид Другої світової війни переслідує спроби Заходу захопити російські активи й спрямувати їх на захист України. Берлін став одним із найзапекліших противників очолюваних США спроб конфіскувати частину з майже 300 млрд доларів активів російського Центрального банку. Німеччина побоюється, що арешт, а не заморожування цих коштів може створити прецедент і надихнути Росію на нові звинувачення у злочинах часів Другої світової війни, пише The Wall Street Journal.

Ці побоювання ставлять під загрозу долю цієї ініціативи. США і Велика Британія заявляють, що її успіх має вирішальне значення для перемоги України, але без ширшої європейської підтримки шанси на прогрес невеликі.

Дві третини російських грошей перебувають у клірингових центрах Європи, і тільки через два роки від початку війни Німеччина підтримала використання отриманих доходів для фінансування українського озброєння. Париж, Рим і Європейський центральний банк також вагаються, побоюючись, що заволодіння резервами підірве міжнародну довіру до євро та активів у єдиній валюті.

"Вимоги про виплату репарацій за Другу світову війну переслідують Німеччину впродовж десятиліть, часом погіршуючи відносини з сусідами. Після Другої світової війни Берлін виплатив союзним державам і Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини. З 1952 року Німеччина також виплатила понад 90 млрд доларів жертвам Голокосту та їхнім сім'ям, які вижили, згідно з даними єврейських організацій", — повідомляє The Wall Street Journal.

Останнім часом знову лунають заклики до виплати репарацій. Польща, яку нацистська Німеччина окупувала протягом усієї війни, вимагає від Берліна компенсації в розмірі 1,3 трлн доларів з 2022 року, а Греція з 2019 року хоче отримати понад 300 млрд доларів. 

Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє приватним особам подавати позови проти держав в іноземні суди, і що державні активи мають імунітет від арешту. Порушення цього принципу у випадку з Росією підірвало б давню правову позицію Німеччини, заявили представники Берліна.

Німеччина також стверджує, що російські активи мають бути залишені недоторканними, щоб використовувати їх як важіль на переговорах щодо припинення війни й спонукати Росію поступитися частиною окупованої нею української території. Юрист американської юридичної фірми Covington Барт Шевчик, який раніше консультував Європейську комісію і працював у Міжнародному суді, сказав, що побоювання Берліна щодо створення прецеденту у справах про відшкодування шкоди необґрунтовані. 

Нагадаємо, що газета Financial Times писала, що Україна може отримати перші мільярди від заморожених активів Росії вже влітку. Гроші можуть піти на закупівлю зброї, а не післявоєнну відбудову.

 

Источник материала
Поделиться сюжетом