Нові обмеження для українців: що означає призупинення дії конвенції з прав людини

Україна тимчасово відступаєвід дотримання Конвенції про захист прав людини та основних свобод — міжнародної угоди, підписаної учасниками Ради Європи. У документі, підготовленому Міністерством юстиції 4 квітня, йдеться про те, що під час дії воєнного стану українців можуть обмежити в таких правах:

• недоторканність житла (ст. 30 Конституції України);
• таємниця поштових відправлень, телефонних переговорів та іншої кореспонденції (ст. 31);
• невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32);
• свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати і повертатися на територію України (ст. 33);
• право на свободу думки і слова, вільне вираження поглядів і переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (ст. 34);
• право брати участь в управлінні громадськими справами і референдуми, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування, рівний доступ до громадської служби (ст. 38);
• право на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, а також право на страйк (ст. 39, 44);
• право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном (ст. 41);
• право на підприємництво і працю (ст. 42, 43);
• право на освіту (ст. 53).

У документі також зазначається, що військове командування може:

• примусово відчужувати приватне або комунальне майно для потреб держави;
• запроваджувати комендантську годину;
• встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду в певному порядку;
• обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів;
• здійснювати огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і жител громадян;
• забороняти мирні зібрання, мітинги, ходи, демонстрації та інші масові заходи.

Вирішили перестрахуватися

Призупинити дотримання Європейської Конвенції з прав людини українська влада могла ще на початку повномасштабного вторгнення, у той момент, коли обмежила дію низки статей Конституції, вважає політолог Олег Постернак. Однак довгий час політична еліта загравала з населенням, намагаючись балансувати між фронтом і мирним життям.

"У суспільстві накопичуються питання — чому одні воюють, а інші — ні, чому одні звикли до обмежень, а інші живуть за стандартами мирного життя. Забезпечити для більшості рівні можливості в умовах війни складно. Тому уряд ухвалює непопулярні рішення, які потрібні були на початку повномасштабного вторгнення. Але влада довгий час загравала із суспільством. Зараз ми бачимо виправлення помилок", — каже Фокусу Постернак.

За словами експертів, війна затягується, люди відчувають неприховану втому від того, що відбувається, що посилює їхні сумніви, чи в тому напрямку рухається держава. Масла у вогонь підливає нещодавно ухвалений Верховною Радою закон про мобілізацію. Документ передбачає введення нових обмежень для військовозобов'язаних, а також легалізує жорсткі заходи щодо тих, хто ухиляється від призову. Усе це посилює стан фрустрації та бажання відстояти свої права.

"Думаю, рішення було ухвалено, у зв'язку з новим законом про мобілізацію, який набуває чинності 18 травня. Документ передбачає обмеження з низки питань: керування транспортним засобом, затримання на вулиці для доставки в ТЦК. Хоча всі ці обмеження діють з моменту введення воєнного стану, влада вирішила перестрахуватися, щоб люди не почали масово звертатися до ЄСПЛ", — міркує в бесіді з Фокусом адвокат юридичної компанії Riyako & Partners Микола Максимов.

Ніяких судів

Оскільки всі перелічені обмеження, передбачені Європейською конвенцією про захист прав і свобод людини, діють всередині України від початку повномасштабного вторгнення, глобально рішення поставити документ на паузу глобально не змінює життя українців. Однак у контексті міжнародного права, це нова перешкода для тих, хто хотів би отримати компенсацію від держави, звернувшись до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

"Наприклад, у Європейській Конвенції є пункт, щодо недоторканності житла. Тобто поки уряд не звернувся до Ради Європи, українці могли звернутися до ЄСПЛ, щоб отримати компенсацію від держави, у разі, якщо їхній будинок використовували військові для оборонних цілей, і в процесі майно було пошкоджено. Те ж саме стосується відчуження майна. Якщо автомобіль забрали на військові потреби, можна було через ЄСПЛ спробувати отримати компенсацію. Усе це не означає, що тепер у людей будуть масово забирати автомобілі або квартири. Але тепер за бажання через європейський суд вони не зможуть відстояти свої права, оскільки Україна апелюватиме до нового документа", — зазначає Максимов.

При цьому експерти додають, що тимчасовий відступ від дотримання Європейської Конвенції з прав людини жодним чином не вплине на вступ України до ЄС. Також Україні не потрібне схвалення західних партнерів, щоб призупинити дію документа.

"Конституція передбачає обмеження прав і свобод під час дії воєнного стану. Це вимушений захід, і в Європі з розумінням сприймуть ці процеси", — зазначає Постернак.

Нагадаємо, після того як Міністерство закордонних справ призупинило консульські послуги для військовозобов'язанихза кордоном на невизначений термін, Кабмін опублікував нову постанову. Згідно з документом, з 23 квітня чоловіки віком 18-60 років більше не зможуть отримати закордонний паспорт або паспорт громадянина України вокремих підрозділах або закордонних дипломатичних установах.

Також Фокус детально розбирався, куди направлять служити "обмежено придатних" після повторної ВЛК за новими правилами.