Податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави: скільки вони приносять в бюджет

Несправедливі правила гри з боку податківців - проблема номер один у взаємовідносинах держави й бізнесу. Рада бізнес-омбудсмена провела з власної ініціативи якісне та кількісне дослідження податкових перевірок і опублікувала звіт під назвою «Податкові перевірки. Перевіряй, але довіряй», де і визначилась ця проблема. Детально про це пише Віктор Конев у статті «Податкова політика — усе, результат — ніщо» на сайті ZN.UA.

І якщо Національна економічна стратегія України до 2030 року визначає відновлення довіри платників податків до податкових органів як одну з головних цілей, від яких залежить успішність проведення подальших реформ, то насправді вектор повернуто на 180 градусів.

«Бізнес і професійне співтовариство в основному сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави та, згідно з дослідженням Ради, оцінюють свою довіру до регіональних податкових органів у контексті проведення перевірок на рівні 13%, а до центрального апарату ДПС — на рівні 19%», — йдеться у звіті Ради.

Для більшого розуміння: понад 99% податкових надходжень до бюджету забезпечуються за рахунок добровільної сплати податків. Частка ж надходжень від донарахованих грошових зобов'язань після 2017 року й донині ніколи не досягала 1% у загальній сумі податкових надходжень. Зате багато метушні й витрат на тривалі судові розгляди. Згідно з відомостями, наданими Раді бізнес-омбудсмена самою ДПС, у середньому впродовж 2017–2021 років у 74% випадків податкові перевірки завершувалися складанням актів, а в 2022–2023 роках цей показник зріс до 85%.

Раніше ми писали про те, що показники зведеного бюджету по доходам досягли 1/5 частини запланованих надходжень, водночас показник по видаткам досяг 14%. Найбільше бюджет наповнюється завдяки податковим надходженням – 65%.