У Києві зловмисники вигадали схему із голубником, щоб побудувати ЖК

У Києві прокуратура через суд вимагає знести голубник, який побудували, щоб заволодіти комунальною землею вартістю понад 20 млн гривень. Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

Встановлено, що приватне товариство незаконно зареєструвало за собою право власності на голубник, намагаючись таким чином, як власник «нерухомості» площею 20 кв.м, отримати у позаконкурентний спосіб комунальну земельну ділянку площею 5000 кв.м, на якій розташована «нерухомість».

Надалі ділянку вартістю понад 20 млн гривень товариство планувало використовувати для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Використовуючи факт реєстрації права власності на голубник, товариство ініціювало формування та реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Це є одним з етапів отримання землі.

Господарським судом міста Києва за позовом окружної прокуратури відкрито провадження у справі.

Семенова зауважила, що дозвіл на проведення будівельних робіт ДАБІ видала закладу ще у 2021 році, у останній день свого існування. У жовтні того ж року, за словами ректорки НАУ, Державна інспекція архітектури та містобудування зафіксувала чимало порушень з боку свого попередника у наданні такого дозволу. Зокрема, він суперечив будівельним нормам і не мав жодної вигоди для держави і університету, жодної соціальної інфораструктури там також не значилось.

До слова, Господарський суд міста Київ стягнув на користь міського бюджету 139 мільйонів гривень коштів, які підрядник заробив на депозитуванні державних коштів.

Київською міською прокуратурою було встановлено, що комерційна структура всупереч законодавству розмістила кошти, отримані з бюджету столиці на будівництво метрополітену від станції «Сирець» до житлового масиву Виноградар на депозитних рахунках у банку. Таким чином вона заробила відсотки в сумі понад 139 млн гривень. 

За повідомленням, ще у жовтні 2021 року Київська міська прокуратура звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогою стягнути ці кошти з підрядника на користь територіальної громади столиці в особі Київської міської ради.