Санкції не стримують: Хто постачає російській оборонній промисловості зброю? – The Economist

Попри всі західні санкції, російська оборонна промисловість процвітає, а виробництво ​​зброї, яка допомагає москві вести війну проти України, різко зросло з початку вторгнення. Ключовою країною у підтримці російського оборонно-промислового комплексу став Китай.

Про це пише журнал The Economist, аналізуючи дані нещодавнього дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).

Наприклад, станом на початок 2024 року щомісячна спроможність рф у виготовленні ракет великої дальності, ймовірно, зросла більше ніж удвічі [від початку вторгнення в Україну]. Таке зростання стало можливим завдяки поставникам, від яких росія отримує дефіцитні запчастини, електроніку та обладнання, необхідне для виготовлення зброї.

Подібні товари часто надходять у рф через складну мережу підставних компаній, тому виявити та виокремити ці потоки досить важко. Однак дослідження CSIS доводить, що левову частку «оборонного» імпорту росія отримує з Китаю.

Дані транзакцій свідчать про те, що здебільшого з Китаю росія імпортує також високоточне прецизійне виробниче обладнання, зокрема устаткування з числовим програмним керуванням (CNC), тобто високотехнологічні програмовані виробничі станки.

Між березнем і липнем 2023 року між росією і Китаєм щомісяця фіксувалося понад 10 000 транзакцій, які включали подібне обладнання (і не лише його). А оскільки кожна транзакція може містити кілька товарів, фактична кількість наданих одиниць, ймовірно, була набагато більшою, припускає The Economist.

Окрім торгівлі з Китаєм та попри значні експортні обмеження, у 2023 році росії вдавалося отримувати й чимало компонентів західного виробництва для свого ОПК. Наприклад, товари з Франції, Німеччини та Японії потрапляли в росію через треті країни, такі як Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати, які не приєдналися до західних санкцій. Дослідження Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI, Royal United Services Institute), опубліковане в грудні, засвідчило, компанія Компэл — один із провідних російських дистриб’юторів мікроелектроніки — імпортувала величезні обсяги західної мікроелектроніки не лише через Гонконг, а й через Німеччину.

Запровадити суворіші правила, щоб обмежити ці потоки, "нелегко", пише The Economist. Першою причиною видання називає той факт, що росія дедалі більше використовує обладнання нижчого рівня — частково через те, що вона вичерпала запаси більш досконалих систем. Це означає, що російські виробники зброї потребують технологій, які використовуються також у цивільних цілях, а такий потік товарів важче обмежити в міжнародних ланцюгах постачання.

Інша складність полягає в тому, що Україна також частково залежить від китайських виробників деяких запчастин і деталей (хоча ці поставки набагато менші за обсягом, аніж поставки Китаю в росію). Тож розробники санкцій на Заході мають взяти до уваги, чи може запровадження нових обмежень щодо деяких китайських фірм перешкодити військовим закупівлям України.