Як Українська держава говорить зі своїм народом та світом

Вівторок, 30 квітня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Буду сьогодні капітаном Очевидністю. Треба стежити за трендами. Був час, коли я вважала, що це марнування часу — важливі тренди й так мене самі знайдуть. Але ні, останні кілька років привчили мене до того, що стежити за трендами треба. Нейромережі, повернення лонгридів і людей з реальними проблемами та обличчями в соцмережі, подкасти, вміння комунікувати як базова навичка або посилене бажання знайти перевірену  інформацію — ви помітили це? Ті, хто вчасно заскочив у потрібний потяг, сьогодні отримують перевагу —читають і слухають «Детектор медіа» — видання, яке відіграє важливу роль у розбудові якісних ЗМІ. І сьогодні це вже сотий лист, де я для вас зібрала найактуальніші тексти моїх колег. Та почну ювілейного листа з подкасту «ДМ».

З початку війни Росія понад 180 разів атакувала українські теплоелектростанції. Ви це знали? Я ні! Або те, що британське міністерство оборони веде свій підрахунок втрат Росії в Україні? Ось останні дані:

вбито або поранено 450 000 осіб;

знищено, покинуто або захоплено українськими військовими 10 000 тисяч одиниць техніки: майже 3 000 основних танків, 109 літаків, 136 гелікоптерів, 346 безпілотних літальних апаратів, 23 військово-морських судна всіх класів і понад 1 500 артсистем.

До чого це я все?

Поки військові роблять свою роботу, держава досі «зволікає і не побудувала систему стратегічних комунікацій», розповіла моїм колегам — подкастерам з «Медіумів» —  Любов Цибульська, експертка зі стратегічних комунікацій та протидії гібридним загрозам.  Чи не тому Україна втрачає можливість бути почутою і говорити до всього світу? Чи  вже на часі побачити невідповідність сучасним вимогам телемарафону «Єдині новини»? Чи можемо ми й надалі ігнорувати комунікації влади через небезпечний телеграм? І, зрештою, що з усім цим можна зробити і що на нас очікує, якщо нічого не змінювати? Послухайте новий випуск подкасту «Медіуми», це спецсезон «Відсіч дезінформації». Вам буде цікаво. Аргументовано, доступно й виважено. У попередньому випуску говорили з Ігорем Соловʼєм про роботу Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки під час війни та перспективи «інформаційного Рамштайну» для протидії пропаганді.

Актуальності всі ці теми набувають ще й тому, що протягом минулого тижня в публічному просторі відбулася серія інформаційних та інституційних атак на Суспільне мовлення. Медіарух (неформальне об'єднання українських медіа, журналістів та громадських організацій, що відстоює дотримання журналістських стандартів у ЗМІ) закликав припинити тиск на Суспільне та зберегти за ним вечірні прайми телемарафону. Закликів кілька, та я виділю тут один: «посилити увагу до збереження свободи слова в Україні як опори для демократії та суспільного мовника як флагмана медіареформ в Україні». Ось тут

Світлана Остапа пояснює, в чому питання і з чого все почалося, а  в цьому блозі по пунктах відповідає брехливим закидам пані Безуглої.  

«Детектор медіа» презентував дослідження індексу медіаграмотності серед ветеранів. Дослідники опитали військовослужбовців, які брали участь у бойових діях у складі підрозділів ЗСУ, а частина з них досі продовжує служити в силових структурах.

Чому це важливо?

Дослідження рівня медіаграмотності та медіавподобань ветеранів російсько-української війни допоможе краще розуміти, що впливає на рівень критичного мислення українського суспільства, поділилася шефредакторка «ДМ» Наталія Лигачова. З’ясувалося, що  ветерани показують більш високий рівень медіаграмотності та більш негативно ставляться до телемарафону, ніж українці в цілому. А сам медіаконтент, на думку ветеранів, спотворюється в інтересах політиків та політичних сил для створення їм позитивного іміджу. Спеціальне дослідження було проведене в рамках визначення загального Індексу медіаграмотності українців, результати якого були представлені напередодні.  Як написав редактор «ДМ» Євген Бриж, «Це наше дослідження, щось типу дороговказу: як сприймають медіа, як користуються, чи довіряють. Чи розумнішаємо ми взагалі».

І одразу ж залишу посилання на ще один текст «ДМ» редакторства Євгена — «Війна слів і сенсів: Центрально-Східна Європа у боротьбі з російськими наративами (підсумковий аналітичний звіт)», бо нам часто бракує ґрунтовної аналітики щодо сусідніх країн. «Ми зосереджені на своїх проблемах і про них і говоримо сусідам. А в них — свої приколи та свої нюанси. Зокрема, і з проросійською та антиукраїнською пропагандою. У цьому тексті, — пише Євген, — містяться, по-перше, аналітичні відомості про сім країн-сусідок України, а по-друге, наведені пропозиції, як із ними працювати та що покращити.

«Я не забуду»

Як розповісти про страшний злочин росіян і зберегти гідність героїв та психіку глядачів? Це Марія Спалєк розібрала спецвипуск проєкту «Я не забуду», що виходить на каналі «Дім», і пояснила, як команда проєкту впоралася з головним, попри складність завдання, і змогла розповісти історію злочину та загибелі молодої жінки під час окупації Херсонщини й порятунку її малої дитини. Моя колега пише, що випуск можна брати за приклад висвітлення воєнних злочинів окупантів. Він показує, як розповісти все, не перетнувши при цьому ані етичні, ані юридичні межі. Читати було емоційно непросто, дивитися я досі не наважилась, утім варто знати, за допомогою яких компонентів «Я не забуду» виконав головні умови такого формату програм.

Лєна Чиченіна розмовляла з Ольгою Пантелеймоновою, гендиректоркою Up Hub. Хтось із вас її знає як доньку продюсера Влада Ряшина (який уже під час війни робив російський пропагандистський контент разом з міністром культури РФ Володимиром Мединським), з нього розмову й почали. Говорили також про співпрацю з російським ринком та відмову від Star Media. Лєна так і написала на початку: «сподіваюся, ця розмова дасть відповідь на багато питань, які активно обговорюються серед представників кіно- та серіальної індустрії».

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Титульне фото: Getty Images