«Я знаю як там важко, але свобода вже скоро! Тримайся!» Це звернення до полоненої журналістки Вікторії Рощиної залишила Людмила Гусейнова, яка сама пройшла російську неволю...
«Швидшого повернення! Разом до Перемоги!», «Журналістика - не злочин!», «Пам'ятаємо, підтримуємо, чекаємо на волі!»
Напередодні Всесвітнього дня свободи преси, який відзначається 3 травня, Національна спілка журналістів України (НСЖУ) провела в Київському центрі журналістської солідарності акцію підтримки полонених журналістів за участю колишніх полонених медійників Людмили Гусейнової, Олександра Гунька, дружини незаконно ув'язненого росією Сергія Цигіпи - Олени Цигіпи, переслідуваної окупантами журналістки із Волновахи Лідії Тараш та інших колег.
Понад 30 українських журналістів перебувають у неволі внаслідок незаконних затримань, захоплень у полон, облудних звинувачень і фальсифікованих «судових процесів» російських окупантів на території України.
Про частину з них достеменно відомо, що їх піддають катуванням, погрозам та утримують в нелюдських умовах, а про декого немає жодної інформації з моменту викрадення.
Солідарність із журналістами, яких тримають у російській неволі, є ключовим меседжем, який ми надсилаємо світові з нагоди Всесвітнього дня свободи слова. Ми вимагаємо від росії негайного звільнення колег та звертаємося до країн світу і міжнародних організацій із закликом посилити тиск на російський режим задля досягнення цієї мети.
В останні тижні НСЖУ проводить заходи солідарності з полоненими колегами в різних містах України. Зокрема, масштабна акція відбулася з ініціативи Центру журналістської солідарності НСЖУ в Запоріжжі. Як наголошували учасники акції, для багатьох із них російські злодіяння стали важкою персональною трагедією, оскільки захоплені в полон журналісти з Мелітополя та інших міст окупованої на 70% Запорізької області – їхні близькі, колеги і знайомі.
Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (від 12 серпня 1949 року) передбачає, що «є забороненими і залишатимуться забороненими будь-коли і будь-де» насилля над життям і особистістю, зокрема, всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження і тортури. Також заборонено захоплювати заручників, чинити наругу над людською гідністю. Взяття цивільних у заручники, відповідно до пунктів viii) п. b) ч. 2 ст. 8 Римського статуту, є воєнним злочином, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. В Україні порушення норм гуманітарного права щодо цивільного населення також може кваліфікуватися як воєнний злочин (ст. 438 Кримінального кодексу України).
Європейська федерація журналістів наполягає на дотриманні принципу свободи слова і прав людини щодо працівників медіа. Федерація наголошує на важливості виконання Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи 2016/4 щодо захисту журналістики та безпеки журналістів.
Національна спілка журналістів України, яка є партнерською організацією ЄФЖ, заявляє про солідарність із кожним журналістом, якого окупанти утримують у неволі.
Закликаємо уряди демократичних країн та міжнародні організації висловити солідарність із захопленими в неволю журналістами та посилити заходи дипломатичного і санкційного характеру задля змушення російського режиму негайно звільнити всіх українських медійників, яких утримують у полоні. Як перший крок необхідно спільними зусиллями встановити місця перебування всіх українських журналістів, котрі зникли безвісти на окупованій території.
Журналістика – не злочин! Журналісти важливі!