Чому Україна не скористалася кримінальним правом проти Путіна?

Чого саме не вистачало владі України, щоб відкрити кримінальне провадження щодо Путіна і його ОЗУ ще з 20 лютого 2024 року?

Чому кримінальне переслідування Путіна з боку України мало б глибокий сенс!

МВС агресора оголосило в розшук двох президентів України за поки що невстановленими статтями: В. Зеленського та П. Порошенка, а також протягом 10 років російсько-української війни безліч українських високопосадовців, депутатів, журналістів і громадських діячів.

Даний акт агресора є актом правової агресії - використання права як засобу досягнення своїх злочинних цілей у рамках його єдиного задуму з руйнування системи чинного міжнародного права, міжнародної безпеки та застосування "права сильного" замість легального права. Це точно як за Орвеллом, тільки в правовому плані.

І це показник того, що для агресора жодного легального права не існує за винятком виборчого права сильного.

Після окупації Москвою АР Крим та ОРДЛО, початку розв'язання агресивної війни у формі міжнародного збройного конфлікту низької та середньої інтенсивності, я був вимушений переїхати в Україну спеціально для того, щоб почати переслідувати В.Путіна та представників його чекістсько-фашистського ОЗУ в кримінальному порядку, спочатку через місцеві органи влади, а вже потім і на міжнародному рівні.

Мій переїзд в Україну з Москви якраз був обґрунтований тим, що в Україні на офіційному і громадському рівні ніхто не займався кримінальним переслідуванням Путіна і його чекістсько-фашистської банди. Заради боротьби з агресором у правовому полі, довелося брати ініціативу у свої руки.

У листопаді 2014 року, ще будучи громадянином країни-агресора, я подав до СБУ через одну з правозахисних організацій України заяву про відкриття кримінального провадження щодо Путіна, співробітників адміністрації президента і ради безпеки рф, депутатів держдуми і сенаторів, суддів конституційного суду рф і представників військового командування рф за фактами планування, підготовки, ведення та розв'язування агресивної війни проти України.

19.08.2019 я подав щодо цих фігурантів додаткову заяву в СБУ з додатками стенограм засідань та інших документів, які доводять вчинення вищевказаних злочинів (всього більш ніж на 450 сторінок). Кримінальне провадження було відкрито через суд.

При цьому ні Путіна, ні фактично інших фігурантів, у всякому разі, до повномасштабного вторгнення правоохоронні органи України не намагалися розшукувати через Інтерпол.

І ось 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна і його подільниці по крадіжці українських дітей Марії Львової-Бєлової.

Фактично з цього моменту Міжнародний кримінальний суд, видавши ордер на арешт Путіна, притягнув його як обвинуваченого і зняв із нього міжнародний імунітет глави іноземної держави.

Обґрунтовуються питання! І що ще саме не вистачало українській владі після видачі Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт Путіна, відкрити щодо нього кримінальне провадження та оголосити його в міжнародний розшук?

І чого саме не вистачало владі України, щоб відкрити кримінальне провадження щодо Путіна і його ОЗУ ще з 20 лютого 2024 року?

Чому речі не були названі своїми іменами?

Відкривши кримінальне провадження щодо Путіна і представників його ОЗУ ще з 20 лютого 2024 року, влада України, таким чином, продемонструвала б усьому світовому співтовариству, що в Україні не "внутрішній збройний конфлікт", як нав'язував цю дефініцію агресор, - українській владі, так і їхнім західним партнерам, а зовнішня збройна агресія та окупація частини суверенних українських територій.

Так було б знято маскування, іменоване "Мінськими домовленостями і Нормандським форматом" для підготовки Москви до великої агресивної конвенційної війни не тільки проти України, а й країн-членів НАТО.

Згодом було б запроваджено більш жорсткі санкції, ніж ті символічні, що існували до повномасштабного вторгнення. І ймовірно, що повномасштабне вторгнення 24.02.2022 Москви в Україну в такому разі не відбулося.

Джерело