"Їжа бідних" та корм для худоби: чому в Європі та США не їдять гречку так, як в Україні

Гречка – один із найдавніших харчових продуктів, які здавна культивуються в українських землях. Існує припущення, що в Київську Русь ця культура потрапила з Візантії, про що свідчить і її назва, похідна від слова "грецька".

Однак прабатьківщиною цієї рослини вважається Китай, де гречка відома вже понад п'ять тисячоліть і залишається популярним продуктом до сьогодні.

Поширенню гречки біля Київської Русі сприяли великі площі земельних угідь. Крім того, гречка не виснажує ґрунт, на відміну від багатьох інших культур, а після збирання врожай добре зберігається.

Проте в інших країнах Європи і, тим більше, в Америці гречка ніколи не була такою популярною, як в Україні. Причина полягає в тому, що в давнину через невибагливість і швидке зростання цієї рослини європейці та американці розглядали її... скоріше як корм для худоби, ніж їжу для людей.

У ряді країн, зокрема Португалії, Іспанії, Франції, Бельгії, Німеччини, гречку називали "арабською" або "язичницькою" культурою.

І досі в цих регіонах гречана крупа вважається надто гіркою і непоказною, а в Індії її навіть називають "їжею бідних" або "чорним рисом". На відміну від української традиції обсмажування гречки, в Індії її споживають необробленою.