Апеляція скасувала виправдувальний вирок – помічник окупантів сидітиме 10 років

Полтавський апеляційний суд скасував виправдувальний вирок за пособництво державі-агресору і призначив мешканцю Харківської області 10 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 2 травня.

Громадянин звинувачувався у тому, що у 2022 році під час окупації смт.Шевченкове Харківської області активно допомагав предстанивкам збройних формувань РФ, надаючи відомості про місця проживання місцевих патріотів, учасників АТО та українських правоохоронців, а також допомагав облаштовувати ворожі блокпости. А також пропонував місцевим посередницькі послуги у вирішенні питань із військовим керівництвом окупаційної влади на території селища. Початково вважалося, що цей чоловік мав очолити окупаційну поліцію у смт.Шевченкове, але пізніше обвинувачення змінили виключивши такі обставини.

Суд першої інстанції прийняв доводи сторони захисту про недопустимість деяких доказів і вирішив, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину.

Показання свідків із числа жителів смт.Шевченкове були визнані суперечливими і сумнівними. Однак апеляційний суд із цим не погодився.

У новому вироку наводяться показання свідків. Один із них повідомив, що бачив, як обвинувачений допомагав росіянам облаштувати блокпост біля свого кафе в селі Первомайську, що поряд з смт.Шевченкове. Крім того, бачив як той дружньо спілкувався із окупантами, ляскав їх по плечу і пропонував відпочити у лазні.

Інший свідок неодноразово баачив обвинуваченого в нетверезому стані разом із військовими РФ, знає, що він приймав від них подарунки. Свідок спостерігав, як із бані, яка належала обвинуваченому виходили російські військові. Після звільнення смт.Шевченкове очевидець написав заяви до поліції, що сусід допомагав окупантам.

Ще один свідок — український поліціянт. 9 березня 2022-го він виїхав за за фактом пошкодження банкомату в селищі і зустрів обвинуваченого, який начебто пригрозив його вбити, як тільки зміниться влада. Свідок знає, що потім цей чоловік вказував військовим РФ на будинки, де проживали працівники української поліції.

Місцевий атовець показав, що обвинувачений із російськими солдатами приїздили до нього додому, а також обшукали будинок його матері. Окупантів колборант називав братами.

Інший чоловік повіломив, шо саме обвинувачений здав його російським військовим, які приїхали разом із ним. Свідка побили і витягли з будинку з пакетом на голові та вкинули в багажник авто. Обвинувачений крикнув йому «Слава Україні», а він відповів: «Героям слава і за що зразу отримав прикладом по голові від росіян.

Ще один свідок розказав, що під час окупації орендував магазин, в якому продавав пиво і хотів відкритий такий же у смт.Шевченкове. Знайомий, який був правою рукою ФСБ  РФ в окупованому Купʼянську звернутися до обвинуваченого, кажучи, що той має звʼязки з російськими військовими. У травні 2022-го свідок поїхав в смт.Шевченкове і біля кафе йому представили обвинуваченого, який показав декілька магазинів для оренди. Цей чоловік вільно спілкувався з російськими військовими і обіцяв допомогти, щоб підприємця не чіпала окупаційна влада. Але свідок не погодився на пропозицію обвинуваченого, бо дізнався, що він ненадійна людина та може підставити.

Показання свідки давали під присягою і були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Апеляційний суд вважає, що ці показання не суперечать іншим доказам по справі, а тому висновок першої інстанції, що показання свідків є суперечливими і сумнівними є безпідставним.

Доводи першої інстанції про те, що показання зазначених свідків є лише їх припущеннями, тому що будь-яких негативних наслідків не настало, суперечать нормам кримінального закону, так як настання чи не настання будь-яких наслідків від добровільної допомоги державі-агресору під час тимчасової окупації не впливає на склад цього злочину.

У справі є «благодарность» та «грамота» на імʼя обвинуваченого від окупаційної влади за вклад у «бортьбу з неонацизмом на Україні» і участь у будівництві фортифікаційних споруд.

Суд першої інстанції визнав ці докази недопустимими, оскільки вони начебто зібрані неуповноваженою особою, бо доручення слідчому на проведення розслідування не відповідає вимогам КПК.

«Благодарность» і «грамоту» після втечі окупантів в одному з кабінетів Купʼянського райвіддіку поліції у смт.Шевченкове знайшов заступник начальника відділу поліції. У суді він підтвердив, що тривалий час знає обвинуваченого. Під час окупації його також затримували військові РФ та пропонували з ними працювати, посилаючись на те, що обвинувачений вже написав добровільно заяву про співробітництво, але він відмовився. Особисто з росіянами обвинуваченого свідок не бачив.

Ці документи поліціянт віддав слідчому СБУ, який розпочав кримінальне провадження. Але у звʼязку звʼзку з великим навантаженням на слідчих СБУ справа була передана до слідчого віділення Купʼянського райуправління поліції.

Колегія суддів апеляційного суду не побачила будь-яких істотних порушень закону і вважає висновок суду першої інстанції про недопустимість цих доказів є безпідставним.

Також у нарадчій кімнаті дослджувалися два звернення громадян смт. Шевченкове про їх ставлення до дій обвинуваченого. Суд не брав їх до уваги як докази по справі, але оцінив як субʼєктивну характеристику обвинуваченого як мешканця даного населенного пункту.

Виправдувальний вирок скасували і чоловіка засудили до 10 років увʼязнення із забороною на 15 років обіймати деякі посади і конфіскацією половини майна.

Tweet