У Європі виник дефіцит трансформаторів: терміни постачання зросли удвічі

У Європейському Союзі, який планує вкласти 584 млрд євро у розширення електромереж до 2030 року, зіткнулися с дефіцитом трансформаторів, потрібних для збільшення та пониження напруги в мережі. До того ж Європа відправила в Україну понад 2700 трансформаторів, що ще більше загострило проблему, пише Euractive з посиланням на профільну асоціацію Eurelectric.

"Ми зіткнулися з дефіцитом трансформаторів у Європі", – констатувала в розмові з журналістами представниця Eurelectric Саванна Альтватер.

Терміни виконання замовлень із постачання трансформаторів, які раніше становили від дев'яти до 12 місяців, тепер зросли щонайменше вдвічі.

Ситуація призводить до затримок введення нових потужностей відновлюваних джерел енергії та підключення великих промислових споживачів до мережі, що може поставити під загрозу кліматичні та енергетичні цілі Євросоюзу. Так, у Німеччині нестача трансформаторів може призвести до затримки розвитку морської вітроенергетики на два роки.

На ринку Євросоюзу домінують три виробники: німецька Siemens, американська General Electric та японська Hitachi, які не поспішають збільшувати виробничі потужності. Частково небажання європейських компаній інвестувати в нові потужності пов'язане з відсутністю визначеності після 2030 року.

Ще одна проблема – нестача кваліфікованої робочої сили.

Крім того, на ринку існує дефіцит ключових компонентів. "Залізний сердечник трансформаторів виробляється лише кількома компаніями в усьому світі, тому через обмежений обсяг виробництва це стало ще одним вузьким місцем", – пояснили в Eurelectric.

Проте затримки в постачанні трансформаторів – це лише частина проблеми. Інша половина – це високі ціни.

Для трансформаторів потрібно багато високоякісної сталі та міді, ціни на які за останні п'ять років більше ніж подвоїлись. Ці додаткові витрати зрештою перекладаються через тарифи на кінцевих споживачів.

Скільки саме трансформаторів використовується в Європі, точно ніхто не знає. За оцінкою Eurelectric, йдеться про 4,5 млн одиниць на території Євросоюзу і Норвегії.