У салонах автомобілів виявили потенційні канцерогени

У пробках повітря із салонів сотні автомобілів різних виробників виявили широкий спектр вогнестійких хімікатів, які можуть впливати на здоров’я людини.

Вчені зі Школи навколишнього середовища при Дьюцькому університеті в Північній Кароліні та Берклі (США) разом із колегами з канадського міста Торонто вперше використали пасивні силіконові пробовідбірники, щоб виявити та описати вогнестійкі хімікати, що присутні у салонах легкових автомобілів. Також вдалося оцінити їхній зв’язок із температурою навколишнього середовища, діапазон якого становив від мінус п’яти до плюс 30 градусів Цельсія. Про результати дослідники розповіли у статті для журналу Environmental Science and Technology.

Учасниками стали мешканці 30 штатів США, які володіють автомобілями 2015 року випуску чи новіші. Загалом у вибірку увійшла 101 машина: 49 (50%) – з двигуном внутрішнього згоряння, 26 (25%) – електричним і стільки ж із гібридним. У списку країн-виробників авто були Сполучені Штати, Японія, Мексика, Німеччина, Південна Корея, Канада, Австрія, Бельгія, Великобританія, Франція, Словаччина та Швеція.

Зразки збирали в холодну (середню температуру — 8,7 градуса Цельсія) та теплу (21,9 градуса) пору року, щоб оцінити вплив температури: з лютого по травень і з липня по вересень 2022-го. Автомобілістам розсилали набори з інструкцією та попросили повісити силіконові пробовідбірники на дзеркало заднього виду на сім днів, після яких добровольці загортали прилади у фольгу, поміщали в пакет із застібкою-блискавкою і відправляли назад до лабораторії.

Крім того, учасники мали надіслати невеликий — близько сантиметра — шматок піни з переднього сидіння автомобіля, для чого їм, як правило, доводилося залазити під крісло. У результаті вчені отримали 52 зразки. Зразки аналізували на наявність бромованих та фосфорорганічних антипіренів. У пробах повітря шукали якісь із 49 таких хімікатів, які зазвичай виявляються в навколишньому середовищі, у піні — з 15.

За результатами аналізів вчені виявили щонайменше в одному пробовідбірнику 17 різних вогнестійких речовин, серед них шість типів бромованих антипіренів. Найпоширенішим виявився 2,4,6-трибромфенол: його виявили у 22% зимових та 43% літніх проб. У більшості випадків дослідники знаходили фосфорорганічні антипірени, щонайменше 12 таких сполук були присутніми в одному зразку.

Чотири типи фосфорорганічних антипіренів виявили більш ніж 60% проб як у зимовий, так і в літній період: триетилфосфат, триізобутилфосфат, три-н-бутилфосфат і трис(1-хлор-2-пропіл)фосфат. Саме влітку більш ніж у 58% зразків знайшли два додаткові фосфорорганічні антипірени: трис(1,3-дихлор-2-пропіл)фосфат і трифенілфосфат.

Крім цього, літні концентрації деяких таких сповільнювачів вогню були значно вищими, ніж зимові: підвищення температури навколишнього середовища на градус призводило до зростання концентрації трин-бутилфосфату і трис(1-хлор-2-пропіл)фосфату в середньому на 12%. На думку авторів статті, ці дані вказують на те, що температура відіграє важливу роль у ступеню виділення вогнестійких хімікатів усередині салону.

Рівні виявлених антипіренів не залежали від марки, моделі, року чи країни випуску автомобіля. Однак концентрації трис (1-хлор-2-пропіл) фосфату і три-н-бутилфосфат були значно нижчими в машинах з повністю електричними двигунами порівняно з ДВЗ: і взимку, і влітку рівні першої хімічної речовини виявилися приблизно в шість разів нижчими в електромобілях, а другого — втричі нижче.

Гібридні авто у цьому плані також програвали. Але вчені підкреслили, що тенденції, що спостерігаються ними, за типами двигунів можуть спотворюватися в залежності від марки машини.

Дослідники провели додаткові аналізи піни із сидінь і дійшли висновку, що присутність деяких антипіренів у пінопласті сприяє підвищенню їх рівнів у повітрі всередині машин. Хоча, звичайно, у випадку того ж таки трис(1-хлор-2-пропіл)фосфату сидіння не єдине джерело. Аналогічну роль можуть грати підголівники, обшивка даху, внутрішня оббивка, різні компоненти з пінополістиролу.

Незважаючи на невеликий розмір вибірки та інші обмеження, американські та канадські вчені зазначили, що вони першими розглянули зв’язок між антипіренами у пінопласті автомобільних сидінь та їхніми рівнями у повітрі всередині салону.

Досі особисті автомобілі залишалися недостатньо вивченим джерелом таких вогнезахисних компонентів, хоча багато жителів мегаполісів постійно їздять на машинах, возять до них дітей до шкіл чи дитсадків. У США середньостатистичний водій проводить за кермом по 55 хвилин на день. Враховуючи доведену або потенційну канцерогенність антипіренів, необхідні докладніші дослідження цієї важливої ​​теми.

Підсумовуючи, автори наукової роботи рекомендували водіям контролювати температуру в салоні, частіше відчиняти вікна та паркуватися в гаражі або в тіні, а не на сонці, щоб обмежити вплив антипіренів. Однак найбільшого ефекту можна досягти, якщо виробники значно скоротять кількість використовуваних вогнезахисних речовин.