Позбавлення волі не буде? Депутат хоче пом'якшити відповідальність для ухилянтів

У Верховній Раді 16 травня зареєстровано законопроєкт №11260, який пропонує внесення змін до ст. 336 Кримінального кодексу щодо відповідальності за ухилення від мобілізації. Згідно із його положеннями, позбавлення волі пропонується замінити на штраф до 85 тис. грн чи покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років.

Законопроєкт вніс один народний депутат – Анатолій Бурміч, який вважає, що чинна норма передбачає занадто суворе покарання у вигляді позбавлення волі. На його думку, це може бути несправедливим, бо для застосування найбільш суворого виду покарання, яке передбачає ізоляцію особи від суспільства, є визнання засудженої особи як потенційної небезпеки для суспільства.

Замість позбавлення волі на строк до п’яти років, як це передбачає чинна норма, депутат пропонує встановити кримінальне покарання у вигляді штрафу від 51 до 85 тис. грн або громадські роботи на строк від 160 до 240 годин, або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк від одного до двох років.

Ще одним важливим аспектом, на думку автора законопроєкту, є можливість зекономити ресурси держави, використовуючи інші види покарань, крім позбавлення волі. Застосування штрафів, громадських або виправних робіт чи обмеження волі, вважає Бурміч, дозволяє ефективно використовувати бюджетні, матеріальні та людські ресурси, направляючи їх на інші потреби держави, зокрема, на зміцнення обороноздатності та забезпечення національної безпеки.

«Адже застосування покарання у виді позбавлення волі зобов’язує державу створювати відповідні умови для виконання покарання: мати необхідну кількість установ виконання покарань; мати необхідну кількість вільних місць для розміщення засуджених до позбавлення волі; витрачати ресурси на направлення засуджених до місць відбування покарань і, в разі необхідності, на переміщення під вартою; нести різноманітні витрати на утримання засуджених тощо», – зазначив автор законопроєкту.

Крім того, каже депутат, після відбування покарання особа потребуватиме соціалізації, підтримки у працевлаштуванні та можливо перекваліфікації, що може призвести до додаткових витрат держави у зв’язку з відновленням особи в суспільстві.

Таким чином, переконаний автор документу, використання інших видів покарань може бути більш ефективним з погляду оптимізації використання ресурсів і соціальної реабілітації засуджених осіб.

• в мирний час – від 5100 до 8500 гривень для громадян, від 17 000 до 25 500 гривень – для посадових і юридичних осіб;
• повторно впродовж року – від 8500 до 11 900 гривень для громадян, від 25 500 до 34 000 гривень – для на посадових і юридичних осіб;
• в особливий період – від 17 000 до 25 500 гривень для громадян, від 34 000 до 51 000 гривень – для на посадових і юридичних осіб.

До слова, українські правоохоронці розпочали майже 11,3 тис. кримінальних проваджень через ухилення від призову чи порушення військового обліку з початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомив Офіс генерального прокурора.