Знесений храм-МАФ стояв у найсвятішому місці Києва

У п’ятницю, 17 травня, у Києві було знесено каплицю Московської УПЦ МП незаконно зведену на історичному місці – між фундаментом Десятинної церкви та Музеєм історії України. Підрядник, який виконав роботи, відмовився від їх оплати – а це понад 700 тисяч гривень, передавши їх ЗСУ.

Тим самим було звільнено історичне місце, яке стало святим понад 1000 років тому. "Телеграф" зібрав ТОП-5 фактів про Десятинну церкву.

ТОП-5 фактів про Десятинну церкву, де був похований Володимир, який хрестив Русь

1. Перший кам'яний храм на території Київської Русі

Князь Володимир Святославович, який прийняв сам християнство і хрестив Русь у 988-му році, вирішив звести на честь цього кам’яний православний храм, який став якщо не першою будівлею з каменю, то точно першим кам’яним храмом на Русы. Причому для оздоблення внутрішніх інтер’єрів будівлі активно використовувався мармур.

2. Обійшовся у 10% від доходів Київської Русі та будувався 6 років

Кам’яне будівництво взагалі і використання мармуру було дуже дорогим і тому князь Володимир Святославович виділив на зведення храму десяту частину своїх доходів, за що церква і отримала назву Десятинної. Але навіть з огляду на це на будівництво тривало 6 років, а датою закінчення робіт вважається 996 рік.

В яку саме суму обійшлося будівництво храму порахувати неможливо. Наприклад, дохід Володимира Святославовича лише від одного Новгорода становив 2000 гривень або приблизно 400 кг срібла на рік. Тобто тільки Новгород заплатив на будівництво Десятинної церкви за 6 років близько 240 кг срібла (10% від 2400 кг отриманих за 6 років).

3. Став усипальницею київських князів

Після закінчення будівництва Десятинна церква стала усипальницею київських князів і першою до неї була поміщена дружина Володимира Святославовича, візантійська принцеса Ганна, заради шлюбу з якою він прийняв християнство та хрестив Русь – вона померла у 1011 році. Через чотири роки поряд з нею був похований і сам Володимир Хреститель.

4. Вперше пограбували володимирські князі, а потім знищено монголами

У ході постійних феодальних усобиць 12 століття Київ неодноразово переходив з рук в руки, але Десятинна церква вперше була розграбована 1169-го року після її захоплення союзниками володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського. Останній був сином Юрія Долгорукого, який вважається засновником Москви, хоча насправді він просто відібрав володіння у боярина Кучки стративши останнього. До речі, сам Боголюбський згодом був убитий змовниками, до числа яких увійшли сини Кучки.

У 1203 році Десятинна церква була пограбована вдруге, цього разу половцями, яких навів князь Рюрік Ростиславович, що походив із роду князів Смоленська, але правив у Києві.

Під час облоги Києва монголами хана Батия в 1240 році храм став останнім оплотом оборони і був зруйнований монголами, поховавши під собою його останніх захисників і мирних жителів, які намагалися в ньому врятуватися.

5. На території храму потім ще не раз будували церкви

Після монгольського погрому в 1240-му році територія храму перебувала в запустінні майже 400 років, поки в 1630-х роках з ініціативи митрополита Київського Петра Могили не було збудовано невелику церкву в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці. Вже в 19 столітті було збудовано третій храм і освячено у 1842 році. Церкві вдалося простояти до 1928 року, коли в рамках боротьби більшовиків із релігією її знесли. Остаточно ж споруду було знищено 1936-го, її просто розібрали на цеглу.

Зазначимо, що боротьба із незаконним будівництвом каплиці Московської УПЦ МП тривала понад рік. І тільки коли в судах будівництво було визнано незаконним, було вирішено його знести.