Путін у Пекіні просив Сі Цзіньпіна про три речі, зокрема не брати участь у Саміті миру, – FT

Окрім того, журналісти Financial Times, з посиланням на власні джерела, написали, що спроба Росії укласти з Китаєм угоду щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру – 2" зазнала невдачі. Це сталося через розбіжності в ціновій політиці та кількості газу, який Пекін має намір закуповувати у Москви.

Путін і Сі не домовилися про ціну на газ і його об'єм

Автори матеріалу зазначили, що жорстка позиція Пекіна щодо трубопроводу демонструє те, як вторгнення Росії в Україну робить президента Росії Путіна все більш залежним від китайського лідера Сі Цзіньпіна щодо економічної підтримки.

За даними співрозмовників видання, Китай хоче купувати російський газ за ціною, близькою до російських внутрішніх цін, що сильно субсидуються. Також Пекін готовий купувати лише невелику частину газу щодо запланованої річної потужності трубопроводу в 50 мільярдів кубічних метрів.

І хоча Росія висловила впевненість у досягненні угоди щодо "Сили Сибіру – 2" "у найближчому майбутньому", однак джерела Financial Times повідомили, що переговори зайшли в глухий кут через відсутність голови "Газпрому" Алєксєя Міллера під час травневого візиту російського президента Путіна до Пекіна.

Путін також просив лідера Китаю не їхати на Саміт миру

За видання, Путін також звернувся до китайського лідера ще з двома основними проханнями з приводу посилення активності китайських банків у Росії та про неучасть Китаю у мирній конференції у Швейцарії у червні.

Вже у п'ятницю Китай оголосив, що пропустить український саміт у Женеві. Двоє джерел FT заявили, що Пекін і Москва обговорюють питання про виділення одного або декількох банків, які фінансуватимуть торгівлю компонентами для російської оборонної промисловості, що майже гарантовано обернеться для них американськими санкціями.

Джерела видання також повідомили, що укладення угоди про будівництво трубопроводу між Росією і Китаєм все ще залишається віддаленою перспективою. Також повідомляється, що запропонована співпраця з китайськими банками є набагато меншою за обсягом, ніж та, яку спочатку просила Росія.

На думку Олександра Габуєва з Центру Карнегі в Берліні, нездатність Росії укласти угоду підкреслює зміну динаміки у відносинах з Китаєм. За словами експерта, війна, що триває в Україні, схоже, підняла Китай на позицію більшого впливу, зробивши його старшим партнером у двосторонніх відносинах між двома країнами.