У Києво-Печерській лаврі розпочали археологічні розкопки

У Митрополичому саду Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» на місці склоробної майстерні XI–XII ст. розпочався новий сезон археологічних розкопок.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

«У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» розпочались нові науково-дослідні роботи у Митрополичому саду на місці склоробної майстерні кінця XI — початку XII ст.», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, у 2023 році на території Митрополичого саду знайшли двоярусну споруду, у якій, скоріш за все, проживали майстри цього виробничого комплексу. Першими з них були візантійці, які мали власні секрети з виготовлення скла. Майстерня, облаштована для оздоблення Успенського собору, спеціалізувалася на створенні смальти. З неї, зокрема, викладали дивовижні мозаїки.

«Це досвід та столітні напрацювання європейських майстрів. Адже Візантійська імперія, що відома також як Східна Римська імперія — це Європа та весь її досвід. Тож ми не просто говоримо про необхідність єднання з європейським простором зараз, а ми були його частиною ще тисячу років тому. Європейські майстри приїжджали сюди, працювали тут в Лаврі, що доводять ці дослідження», — зауважив кандидат історичних наук Сергій Тараненко.

Як зазначається, археолог вже розшукав те, що не вдалося Володимиру Богусевичу, який у 1951 році знайшов склоробний комплекс. За кілька років досліджень науковці зібрали понад 10 тисяч одиниць матеріалу. Їх вивчать разом з новими знахідками.

«Цього року ми поставимо крапку у вивченні цього унікального склоробного комплексу, охопивши дослідження Богусевича та наші за три роки, і будемо проводити розширений аналіз. Ми робимо прочистку, промивку, беремо навіть найдрібніше скло для майбутнього вивчення, для порівняння того скла, яке було в Європі, а значить, було і в нас, бо ми мали те саме», — додав Тараненко.

Розкопки проводяться в межах науково-практичного семінару у співпраці з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та КНУ імені Т. Шевченка. Усі предмети та колекції, знайдені під час проведення робіт, передадуть на постійне зберігання до відділу науково-фондової роботи Заповідника.

Як повідомлялося, Міністерство культури та інформаційної політики передало вісім цінних повернутих предметів археології до Національного музею історії України на тимчасове зберігання.

Фото: МКІП