Щодо побудови фортифікацій відкрито близько 30 кримінальних проваджень на 20 млрд грн, – секретар парламентської ТСК Бондар

Про це повідомив народний депутат із фракції "Європейська солідарність", секретар парламентської тимчасової слідчої комісії з питань фортифікацій та закупівлі БПЛА Михайло Бондар, після першого засідання ТСК.

Як розповів нардеп, ТСК заслухала урядовців – міністрів і заступників міністрів, "щоб хоча б зрозуміти, скільки коштів було виділено на побудову фортифікацій, і скільки коштів було на закупівлю БПЛА". Це були представники Міноборони, Мінстратегпрому, Міністерства внутрішніх справ, департаментів і підрозділів.

Читайте також:"Півтора року кошти вкатувалися в землю", - нардепка Геращенко про фортифікації на Харківщині

Стосовно будівництва фортифікацій Михайло Бондар зазначив, що наразі визначені 25 розпорядників бюджетних коштів – це обласні військові адміністрації, а також Міноборони й Агенція з відновлення. ТСК запросила в них детальні графіки отримання коштів, аби з'ясувати, яка область за яку ділянку відповідала.

"Зараз вже відкрито біля 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів при побудові фортифікаційних споруд. Члени комісії від "Слуг Народу", почувши такі цифри, зразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це є вертикаль президента", – говорить Бондар. 

Він додав, що на наступне засідання, яке має відбутися через тиждень, комісія має отримати детальну інформацію стосовно кожного провадження. Загальна сума коштів, які фігурують в провадженнях, – 20 млрд грн.

"Це колосальні суми, які могли розкрадати, якщо це буде доведено цими кримінальними провадженнями. У час війни такі люди мають бути притягнуті до відповідальності з конфіскацією, з позбавленням волі, і з тим, щоб вони не мали можливості роками, а то й пожиттєво займати такі високі посади", – наголосив Михайло Бондар.

Стосовно дронів, то, за словами Бондаря, розпорядником левової частки коштів, виділених на їх закупівлю, є ДССЗЗІ (Держспецзвʼязок), а не профільне міністерство. 

"Чому так є? Чому вирішили, що цим має займатися Держспецзв’язок, а не департамент Міністерства оборони? На жаль, ми почули трохи плаваючі відповіді, що Держспецзв’язок може закуповувати ті товари, які не класифікуються, тому що йде класифікація, проходження різних сертифікацій. Як аргументує Держспецзв'язок, їм дозволено закуповувати без класифікації. Тобто вибирати фактично на свій розсуд цей виріб і в кого його купувати", – говорить Михайло Бондар.

"Коли ми запитали, хто є замовником – це напряму ГУР, СБУ, бригади. Фактично вони й вказують, у якого виробника Держспецзв’язок має закуповувати. Тому ми з цим ще будемо розбиратися. Суми, які Держспецзв’язок зараз має, які мають надійти до кінця року, – це 42 мільярди з 2024 року. Це 16 мільярдів перехідних від 40 мільярдів з 2023 року. І 5 мільярдів – це зі спецфонду. Тобто загалом – 63 мільярди", – повідомив секретар ТСК.

• 12 травня після повідомлень про те, що в Харківській області не було побудовано достатніх ліній оборони, голова Державної спеціальної служби транспорту Олександр Яковець розповів, що фортифікаційне обладнання оборонних споруд на Харківщині здійснюється у декілька рубежів. 
• 14 травня стало відомо, що Харківська обласна військова адміністрація була відповідальною за третю та частково другу лінію оборони в області.
• 22 травня Верховна Рада проголосувала за створення тимчасової слідчої комісії з використання бюджетних коштів на будівництво фортифікацій та виготовлення дронів.