Вибори до Європарламенту. Провал планів КремляСюжет

Центристська та проукраїнська Європейська народна партія стане найбільшою політичною силою у новому складі Європарламенту.

 

Громадяни ЄС обрали новий склад Європарламенту. Більшість у ньому зберегли центристські партії, проте ультраправі також відчутно посилили свої позиції. Втім, Кремль дуже сподівався на перемогу вкрай правих партій, які виступають за ослаблення чи розпуск Євросоюзу, відновлення дружніх відносин з Росією та припинення підтримки України, а цього не сталося.

 

 

Правоцентристська Європейська народна партія отримає приблизно 190 місць, соціалісти та демократи залишаться на другому місці зі 135 місцями, а ліберальна група Renew з 80 місцями збереже за собою третє місце.

 

Під час підрахунку голосів ці цифри трохи змінюватимуться, але можна з упевненістю стверджувати, що загалом центристські партії зберегли свої позиції.

 

Разом з тим, у Франції, Німеччині та Італії праві досягли значних успіхів. Порівняно з останніми виборами до Європарламенту у 2019 році праві покращили свої результати.

 

 

Так, Національне об’єднання Марін Ле Пен, яке отримало 30 із 81 місця, закріпленого за Францією в Європейському парламенті. Це вдвічі більше від кількості голосів, поданих за ліберальну коаліцію Renew президента Еммануеля Макрона. У своєму коментарі Financial Times назвала результати голосування у Франції політичною бійнею.

 

Брати Італії прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні отримали 24 місця та збільшили своє представництво у Європарламенті. За цю праву партію віддали голоси майже 29% виборців, і цей результат закріпив позиції Мелоні як домінуючої постаті у її правлячій коаліції та допоможе на переговорах з іншими європейськими лідерами.

 

У Німеччині ультраправа Альтернатива для Німеччини обійшла всі три партії, які входили до коаліції Шольца, і посіла друге місце після консервативної опозиції ХДС-ХСС, отримавши 15 місць у Європарламенті. Незважаючи на недавні скандали, АдГ набрала 15,6% голосів — це один із найкращих результатів на загальнонаціональних виборах, хоч і менше, ніж передбачені січневими опитуваннями 22%.

 

Згідно з даними екзит-полів, ультраконсервативні та націоналістичні партії також перемогли або досягли значних успіхів в Австрії, Греції та Нідерландах, де ультраправа Партія свободи Герта Вілдерса зуміла здобути шість місць у Європарламенті.

 

 

Проте центристські партії зберегли більшість у новому парламенті.

 

Правоцентристська Європейська народна партія стане найбільшою політичною силою у новому складі Європарламенту. Їй удалося провести шість нових депутатів, різні оцінки дають їй від 184 до 191 місця.

 

У Польщі центристська Громадянська коаліція прем’єр-міністра Дональда Туска, яка входить до ЄНП, виграє у консерваторів із Права та справедливості. В Іспанії правоцентристська Народна партія, яка також входить до ЄНП, вийшла на перше місце, випередивши партію прем’єр-міністра-соціаліста Педро Санчеса.

 

Лівоцентристські соціалісти та демократи стануть другим за величиною політичним блоком, хоча вони втратили чотирьох законодавців і в результаті, за екзит-полами, можуть розраховувати на 135 місць.

 

За попередніми даними, проєвропейські правоцентристські, лівоцентристські, ліберальні та зелені партії збережуть більшість у 460 місць у 720-місцевому парламенті, хоча вона і буде трохи меншою, ніж 488 у парламенті попереднього скликання, в якому засідали 705 депутатів.

 

“У центрі, як і раніше, більшість за сильну Європу. Центр тримається”, — заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн після підбиття попередніх підсумків.

 

 

“Зважаючи на все, більшість буде проєвропейською та проукраїнською… І, безумовно незважаючи на те, що поки що проєвропейські зберігають свої провідні, лідируючі позиції, але згодом, судячи з усього, праві партії наступатимуть їм на п’яти”, – прокоментував результати виборів прес-служба преси. -секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

 

У деяких європейських країнах Росію прямо звинуватили у втручанні у ці вибори та підтримці ультраправих партій.

 

За даними нашої розвідки, мета Москви гранично ясна. Вона полягає в тому, щоб допомогти обрати до Європарламенту якнайбільше проросійських кандидатів і зміцнити в цьому інституті проросійські наративи”, — заявив незадовго до виборів прем’єр-міністр Бельгії Олександр де Кроо.

 

“Розчарування у Кремлі результатом європейських виборів дуже велике. Чекати до нового шансу за п’ять років путінський режим навряд чи зможе. А поки Європа стала ще проукраїнськішою, ще твердіше готова протистояти інтригам і підступам Москви, ще рішучіше підтримувати НАТО та принципи колективної оборони проти всім відомого головного ворога. Разом з поставками озброєнь і грошей в Україну, вибори до Європарламенту позбавляють правлячий режим у Москві надій на швидку і рішучу перемогу у війні, а довга, виснажлива війна все більше не під силу Росії, її вона виграти у Об’єднаної консолідованої Європи і НАТО не зможе. Тож у російських владних колах від райдужних мрій сьогодні переходять до гірких роздумів та пошуків реального виходу з авантюри, до якої затягнув країну безальтернативний лідер”, – вважає російський політолог Андрій Зубов.