Чому наказ військових узгоджувати коментарі для ЗМІ створює цензуру?
Чому наказ військових узгоджувати коментарі для ЗМІ створює цензуру?

Чому наказ військових узгоджувати коментарі для ЗМІ створює цензуру?

«ДМ» аналізує і розбирає теми, які обговорюють наприкінці тижня.

П’ятниця, 14 червня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

 

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

G7 відтусувалася

По п’ятницях я шукаю для вас або щось цікаве зі світу медіа, або щось, що може вас змусити усміхатися. Мене усміхає ось це  класичне сімейне фото сильних цього світу із саміту «Великої сімки», який відбувся 13 червня в Італії.

Я, звісно, не буду перелічувати тут ні підсумки зустрічі, ні головні  результати для України — ви все це й без мене прочитали. Навіть гру не запропоную: я вам ім’я лідера з фото, а ви мені його(її) прізвище, хоча… хотілося б. Особливо після матеріалу Галини Петренко «Ukraine Recovery Conference: конференція — чудова, відбудова — туманна». Так, це та сама щорічна конференція, присвячена повоєнному відновленню України. Цьогоріч захід проходив у Берліні й зібрав представників урядів, міжнародних організацій, донорів, бізнесу та громадянського суспільства. І всі їхні заяви були позитивними, теми для обговорення обрані влучно, конференція пройшла дуже вдало, але… (завжди є оце але): «конференція не намагалася запропонувати дорожню карту відбудови». І ось тут мені вже справді хочеться порадити вам не тільки читати текст, а й роздивитись кожне фото в матеріалі Галини Петренко — вони підсилюють і яскравіше пояснюють саму суть: «Слон допомагає транспортувати автівку з їжею до заблокованих військовими та повінню селищ у М’янмі. Це моє улюблене фото нинішнього конкурсу World Press Photo: нагадує нашу боротьбу з відімкненнями електроенергії за допомогою портативних накопичувачів».

«Інколи відірваність від реальності коштує втраченого часу чи грошей, а інколи — долі й життя. Україна перебуває перед обличчям другого варіанту. Наші західні партнери — все ще першого»… (чим тобі не план відбудови, Марино?).

«Захід продовжує потурати “арійцям”»

Це вже текст Ореста Сливенка, який аналізував, що пише пропаганда про зняття заборони на постачання зброї «Азову». Пропагандисти не гребували називати бійців бригади нацистами й знецінювали рішення адміністрації президента США Байдена, називаючи його «формальним». Що неслося в кремлеграмі 9–14 червня 2024 року — читайтетут, якщо хочете зрозуміти, який образ «азовців» (творці фільму жахів «Чужий» позаздрили б) вибудовує російська пропаганда і що зрештою писала про рішення американського уряду.

Саме тут мені здалося доречним залишити посилання на новий випуск подкасту «Медіуми». Центр досліджень «Детектора медіа» разом з аналітиками британського Центру інформаційної стійкості (Centre for Information Resilience) провели дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України». Медійний ландшафт, хто працює і координує роботу пропагандистських медіа, за якими виданнями Росія встановлювала контроль на тимчасово окупованих територіях, а також про роботу «фабрики тролів» і телеграм-каналів медіаімперії Пригожина — про це автор подкасту «Медіуми» Вадим Міський поговорив з Лесею Бідочко, заступницею керівниці Центру досліджень «Детектора медіа», та Юлією Пархоменко, дослідницею британського Центру інформаційної стійкості.  

385 додаткових процедур — навіщо?

Керівництво ЗСУ зобов'язали узгоджувати інтерв'ю та коментарі зі СтратКомом. «Детектор медіа» вирішив дізнатися думку медійників про це нововведення та поставив їм запитання: як вплине на роботу журналістів наказ військовим узгоджувати всі коментарі зі СтратКомом ЗСУ? Відповідають журналісти Анна Калюжна, Іван Антипенко, Юрій Бутусов, Наталія Нагорна, Христина Бердинських, Анна Мірошниченко, Василиса Степаненко, Ксюша Савоскіна, Анастасія Горпінченко, Руслан Смєщук. А Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації (ІМІ), поділилась думкою, чому вважає таке рішення  несучасним, дивним і неефективним. 

Пітчинг Держкіно: продовження

Катерина Городнича одразу зізнається: оглядати пітчинг 19-го конкурсу Держкіно важко: важко дивитись і не відчувати ентузіазму щодо майбутніх фільмів. По-перше, через те, що легітимність конкурсу досі під великим питанням, і його результати в якийсь момент можуть бути скасовані (а відповідно, і презентації мають шанси залишитись тільки презентаціями і не стати фільмами). По-друге, гризе підступне почуття несправжності всього дійства через те, що найуспішніші та найтитулованіші режисери й продюсери в конкурсі участі не беруть, тому що бойкотують його. Утім, як написала у себе на фейсбук-сторінці Лєна Чиченіна: Катерина Городнича відмучила для нас ігрові дебюти, повнометражну анімацію і огляд перших секцій ігрового кіно та анімації тут.  

Не було — і знову за рибу гроші

«Чому Олена Кравець говорить за військову?». У соцмережах критикують рекламну кампанію «Одна за одну» бренду brabrabra через те, що голосом військових стала Олена Кравець. Банери з акторкою з'явилися в метро, і на них звернули увагу виконавча продюсерка та ведуча «Громадського радіо» Ана Море, блогерка Тетяна Микитенко та військовослужбовиця Аліна Сарнацька. Марина Крижня зібрала реакції соцмереж.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмітелеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

 

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Фото: Getty Images

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Источник материала
Поделиться сюжетом