Бронюй чи купуй: про нюанси в електронній торгівлі ліками, які вплинуть на кожного

Один з найбільших – tabletki.ua – на своєму сайті розмістив повідомлення про те, що чиновники їх закривають, і закликав небайдужих підписати відповідну петицію.

Зараз скандальну постанову Кабміну фактично поставили на паузу. Тривають обговорення за участі аптечних асоціацій, представників прайсагрегаторів, Держлікслужби та МОЗ. Суть дискусій – чи є робота прайсагрегаторів частиною електронної торгівлі ліками, і чи можна дозволяти аптекам з ними працювати?

Що таке прайсагрегатори і чому вони подобаються людям

Це зручний механізм і специфічно українська ідея. В Європі більшість ліків оплачує держава і пацієнтові здебільшого байдуже, скільки препарат коштує. Та й асортимент в аптеках більш-менш схожий. В Україні ж понад 80% усіх лікарських засобів купують самі споживачі, тож для них важливо знайти потрібні ліки і якнайдешевше.

Пізніше споживачі та держава з'ясували, що робота прайсагрегаторів дає інші важливі вигоди. Так, за часів пандемії COVID-19 онлайн-пошук ліків дозволяв уникати скупчення людей. А з початку повномасштабного вторгнення Росії, коли в Києві працювали лічені аптеки, саме прайсагрегатори допомагали в прямому сенсі вижити і знайти поодинокі пачки дефіцитних ліків на залишках в аптеках, які ще були відкриті. Це зокрема відчули на собі діабетики, а також пацієнти з хворобами щитоподібної залози.

Та й зараз прайсагрегатори рятують життя. Вони дозволяють бронювати ліки, а не бігати між аптеками в пошуках, що особливо небезпечно під час повітряних тривог та ракетних чи артилерійських обстрілів.

Саме МОЗ відкритим текстом радило споживачам використовувати прайсагрегатори що під час пандемії, що від початку збройної агресії: "В умовах війни не всі аптечні заклади мають можливість надавати достовірні дані в оперативному режимі. Тому сьогодні терміново оптимізовано та оновлено алгоритм пошукової фільтрації. Так, ресурс на сьогодні відображає тільки ті аптеки, які працюють та надають свіжу інформацію про наявність медикаментів".

Ба більше, вказувався конкретний прайсагрегатор Tabletki.ua. Це ж робила і Верховна Рада, і Кабмін, і мерія Києва. Що ж, пройшло небагато часу, як ті самі чиновники від охорони здоров'я почали ставити під сумнів співпрацю аптек із прайсагрегаторами.

Чи варто контролювати прайсагрегатори

Поширеним аргументом чиновників (та небайдужої до цієї справи аптечної громадськості) проти прайсагрегаторів є начебто боротьба з чорним ринком та неякісними ліками. Втім, залишається відкритим запитання, чи прайсагрегатори є найкращим місцем для цієї боротьби.

При цьому сайти, які торгують ліками, не зареєстрованими в Україні, не позиціонують себе як прайсагрегатори. Якщо вже вони і пробують мімікрувати під когось, то це аптеки. У назві таких сайтів періодично використовують слово "аптека".

Натомість прайсагрегатори навпаки підкреслюють, що працюють виключно з ліцензованими аптеками і надають виключно інформацію, отриману від таких аптек.

Ми завжди отримуємо письмове підтвердження від кожної аптеки, що вона має ліцензію на роздрібний продаж лікарських засобів. До початку широкомасштабної війни ми в обов'язковому порядку звіряли цю інформацію з публічним реєстром Держлікслужби. На жаль, з 2022 року цей реєстр закритий для громадськості. Втім, і зараз ми докладаємо максимум зусиль, аби перевірити наявність ліцензії у кожної аптеки, з якою підписуємо договір. 99% аптек уже давно нами перевірені, ще до вторгнення. Тож імовірність того, що у нас з'явиться інформація від неліцензованої аптеки, мізерно мала,
– запевнив Олександр Муравщик з Tabletki.ua.

Звідки прайсагрегатори беруть інформацію про ліки? З реєстру МОЗ. Тож і тут імовірність отримання споживачем некоректної інформації зведена до мінімуму. Ба більше, прайсагрегатори часто утримують власну службу, яка відслідковує усі розпорядження чиновників щодо зупинки продажу тих чи інших партій лікарських засобів. Інформація про такі ліки взагалі не відображається на прайсагрегаторах.

Далі ще цікавіше. Прайагрегатори самі ліками не торгують. Жодними. Споживачі, які бронюють ліки на прайсагрегаторах, викуповують їх у приміщеннях офіційних аптек. Тобто навіть якщо хтось десь купив якісь "не ті" ліки (в незрозумілій упаковці, без інструкції українською мовою), то зробив він це в офіційній, ліцензованій аптеці.

То хто ж продає українцям неякісні або підроблені ліки? Точно не прайсагрегатори. Якщо припустити, що якась з офіційних аптек вирішила використати прайсагрегатор "всліпу" і через нього продати контрабандні ліки, то простий запит на прайсагрегатор дозволить миттєво встановити, хто саме з аптек це зробив. А далі Держлікслужба може без проблем застосувати до порушника відповідальність, передбачену законодавством, аж до відкликання ліцензії на продаж.

Чи є у цьому випадку обґрунтованою спроба чиновників заборонити роботу прайсагрегаторів або зробити їх підконтрольними Держлікслужбі? Навряд. Адже це зайве навантаження на держорган з мінімальним потенційним результатом, бо продавців ліків вони й так контролюють.

Бронювання та електронна торгівля

Іншим приводом підвищеної уваги чиновників до прайсагрегаторів є твердження, що вони є частиною електронної торгівлі ліками. Втім, тут теж бракує аргументів. Адже бронювання чи резервування ліків нікого і ні до чого не зобов'язує.

Прийшов споживач до аптеки і купив ліки? Добре. Не прийшов – купить хтось інший. Це працює в обидва боки. Буває, що і аптека не може продати ліки. Наприклад, думали, що у залишку ціла упаковка, а виявився один блістер.

Прайсагрегатори – це канал обміну інформацією між аптеками та споживачами. Увесь продаж відбувається в аптеках. Як у старі добрі часи. Відповідальність за інформацію несуть її надавачі – аптеки та споживачі. Відповідальність за продаж – аптеки.

Чи потрібно Україні посилити контроль за роздрібним продажем ліків? Безумовно. Але що дасть контроль за прайсагрегаторами? Чи є бронювання ліків частиною торгівлі? Тут самі чиновники дають негативну відповідь. Зокрема перший заступник міністра охорони здоров'я Сергій Дубров наголошує, що бронювання ліків – це інформаційна послуга.

Слід розрізняти продаж лікарських засобів і можливість доставки і надання інформаційних послуг, а також можливість бронювати в аптечній мережі лікарський засіб. Тобто продаж і інформаційні послуги – це різні речі,
– підкреслює Дубров.

Як це бачить аптека

Для споживача прайсагрегатор є своєрідним містком до аптеки, де вже фізично відбувається купівля ліків. Але як процес бронювання бачать самі аптеки і чи справді ліцензувати потрібно всі ланки ланцюжка, який веде до пацієнта? Минулого тижня у Києві відбулася конференція "Аптеки світу – 2024", де ролі прайсагреторів в аптечному рітейлі приділили особливу увагу.

Висловлювалось багато думок, що прайсагрегатори – важлива ланка, яка допомагає пацієнтові знайти ліки, а аптекам – покупця. Їх корисність визнають і ті аптечні мережі, які мають власні сайти, ліцензію на електронну торгівлю, адже такі платформи дають можливість споживачам порівняти ціни в аптеках. Це незамінне джерело інформації про ринок.

Як зауважує Людмила Пагасей, гендиректорка мереж аптек Інтелекс та "Людмила фарм" (53 аптеки), ніхто не розглядає прайсагрегатори як конкурентів аптек.

Ми не розглядаємо прайсагрегатори як наших конкурентів або взагалі як учасників електронної торгівлі. Вони – доповнення офлайн-торгівлі. Це наш спосіб поширення інформації через інтернет. Споживачі потім прийдуть до нас в аптеку, заберуть замовлення та розплатяться. Насамперед нам цікаво, щоб споживач міг порівняти ціни та асортимент. У цьому сила прайсагрегаторів. Ми постійно працюємо з підбором ліків та цінами на них. Це частина конкуренції,
– наголошує Людмила Пагасей.

"Не буде прайсагрегаторів, усі втратять: і аптеки, і тим паче споживачі. Навіть не уявляю, хто зі споживачів лазитиме по сайтах аптек чи фізично обходитиме їх, аби порівняти товари і ціни. Минули ті часи. Зараз споживачам треба все тут і відразу", – додає вона.

Для невеликих та середніх мереж саме робота з прайсагрегаторами дає можливість донести споживачу свою пропозицію. Про це говорить Олена Уракова, директорка мережі "Аптеки Запоріжжя"(102 аптеки).

Ми відносно невелика мережа. Нам не так просто дотягнутися до споживача. Нові часи – всі звикли отримувати інформацію у смартфоні. Для нас це проблема. І тут для нас прайсагрегатори – рятівне коло. Через них ми спілкуємося зі споживачами. Це хоч якось вирівнює наші шанси з великими гравцями,
– зазначає Олена Уракова.

За її словами, за допомогою прайсагрегаторів люди можуть побачити цікаві пропозиції в аптеках.

"А ще ми часто продаємо те, чого немає у великих мереж. У них свої підходи до набору ліків, у нас свої. Але на кожні ліки є свій покупець. Головне, аби він знав, що такі ліки є і хто ними торгує. Нам потрібно, щоб хтось того споживача привів "за руку" до нас в аптеку", – пояснює директорка мережі "Аптеки Запоріжжя".

Вона наголошує, що ніхто з аптек ніколи не розміщуватиме інформацію про ліки конкурентів, як це заплановано чиновниками.

Це нелогічно. Ніхто собі не ворог. Потрібні інформаційні посередники. Вони не мають власного інтересу в продажу ліків. Тому їм не бояться дати інформацію аптеки і довіряють споживачі,
– резюмує Олена Уракова.

Тобто для аптеки прайсагрегатор – нові можливості на ринку, спосіб знайти клієнта і триматись на плаву, витримуючи конкуренцію з великими мережами-монополістами.

А що пацієнт?

Послугами аптечних прайсагрегаторів користується ледь не кожен третій українець. Це не лише про зручність обрати найближчу аптеку, а й про економію. Адже за рахунок конкуренції знижки на ліки, які бронюються на таких сервісах, в середньому складають 15%.

Прайсагрегатори не можуть замінити купівлю ліків – так чи інакше пацієнт йде в аптеку і там розраховується та забирає медпрепарати. Однак саме прайсагрегатори об'єднують інформацію від різних аптек. За їх відсутності на ринку не буде жодного узагальненого джерела даних про ліки, які продаються у країні. Інформація на сайтах/додатках окремих аптечних мереж, зрозуміло, буде сфокусована виключно на товарах, що продаються саме в цій мережі.