Чому український мед за кордоном продають з європейським маркуванням

Українське бджільництво переживає складні часи

Провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький говорить, що профільні спеціалісти оцінюють втрати на українському ринку меду на рівні щонайменше 25% медоносних територій і бджолиних роїв. Втім, він зазначає, що дати точну оцінку нині дуже складно, а виробничий потенціал бджільництва продовжить знижуватись.

Спеціаліст зазначає, що в Україні традиційно найбільше виробляють соняшникового, гречаного, ріпакового, акацієвого, липового меду й меду з різнотрав'я, зібраного з квіток кількох рослин. В основному продукцію Україна постачає на ринки Євросоюзу. У 2021-му загалом експортувала 57,6 тисячі тонн меду, з них до ЄС – 50,7 тисячі тонн, або 88%. За 2023 рік експортували 55,4 тисяч тонн меду, зокрема на європейські ринки – 51,7 тисяч тонн.

Україна має розширювати ринок

Богдан Духницький зазначив, що за останні роки український мед купували переважно Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Румунія, Бельгія та США.

За його словами, Україна посіла четверте місце в рейтингу найбільших експортерів меду 2023 року. Висока концентрація зовнішніх продажів на ринках Євросоюзу ставить нашу галузь у критичну залежність від цінової кон'юнктури європейського ринку. Крім того, з червня 2024 року Євросоюз запроваджує обмежувальні заходи для окремих видів української продукції, одним з яких є мед.

Україні треба диверсифікувати експорт й фокусуватися на постачанні на ринки США, Японії, Канади, Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів. Звісно, вихід на нові ринки потребує проведення попереднього глибшого дослідження умов і конкурентів. Однак українська продукція навіть тепер частково присутня на деяких із них: американському, японському і канадському,
– зазначає Духницький.

Український мед продають під європейським маркуванням

Науковий співробітник також звернув увагу, що часто наш мед за кордоном продають з європейським маркуванням. Продукцію також продають значно дорожче, ніж її придбали в українських пасічників. Експерти говорять, що формувати однорідні партії експорту складно через різних виробників меду, тому майже весь український мед роками експортують у бочках – нефасованим.

Українські бджолярі, за словами Духницького, продають сировину без створення доданої вартості. У Європі її доробляють, фасують і на упаковках виробником вказують не Україну, а країни ЄС. Рідкісні приклади перероблення меду або самостійного виходу на експорт малими фермерами є і зараз. Виробники ж визнають, що низькі експортні ціни змушують продавати мед на внутрішньому ринку.

Ситуацію, що склалась, на думку економіста, можливо змінити тільки комплексно: із залученням не лише виробників та експортерів, а й відповідних державних органів. Найперше, про що мають подумати виробники – це фасування власної продукції, розв'язання питань географічних зазначень на упаковці та розширення асортименту, пропонувати мед з добавками та смаками. Це сприятиме появі й розвитку брендованого продукту бджільництва з України.

Вартість продукції викликає дискусії

Вартість меду, за словами Духницького, завжди було дискусійним між виробниками й переробниками продукції. Наразі на внутрішньому ринку України гуртові ціни 2023 – 2024 років становлять 70 – 90 гривень за кілограм меду. Уроздріб за кілограм просять 250 – 300 гривень.

У 2021–2022 роках ціна українського меду на зовнішніх ринках зростала. Тоді тонна продукції коштувала 2,8 тисячі доларів. 2023 року експортна ціна для України знизилась до майже 2,2 тисячі доларів за тонну. На початку цього року продукція подешевшала до 1,9 тисячі доларів за тонну.

Проблеми бджільництва залишились незмінні

Провідний науковий співробітник зазначає, що оскільки 99% виробництва меду припадає на господарства населення, то немає остаточних даних із кількості виробництва меду в Україні. Учасники ринку припускають, що реальний обсяг виробництва до початку повномасштабного вторгнення міг сягати 100 тисяч тонн.

Слабка комунікація між виробниками, посередниками та експортерами сприяє тому, що надлишкове виробництво часто спричиняє зниження внутрішніх та експортних цін меду, а тому зменшує доходи виробників.

Це свідчить про недостатню сформованість ринку меду зі зрозумілими правилами гри. Водночас постійною проблемою є використання застарілих технологій виробництва й перероблення меду, що впливає на його подальше позиціювання на глобальному ринку. Додатковим викликом стає неконтрольоване використання засобів захисту рослин. Разом з випадками масової загибелі бджіл погіршується екологія,
– наголошує Богдан Духницький.

Свіжі новини агросектору

• Кабінет міністрів передав Фонду державного майна понад 104 тисячі гектарів землі для запуску Земельного банку. Зараз тривають фінальні етапи підготовки до старту проєкту.
• Компанія NovaPay почала співпрацю з аграрними компаніями. Тепер власники земельних угідь, які здають в оренду свої паї цим компаніям, зможуть отримати виплати через NovaPay.
• Цьогоріч ринок української землі вже 3 роки, як буде відкритий. Водночас, доступу іноземців до ринку поки немає, бо вирішення цього питання можливе тільки на референдумі, який не можна проводити під час війни.