"Я стерла всю базу контактів": 12 історій працівників, які помстилися своїм жахливим босам

Один користувач Reddit запитав колег: "Яким було ваше останнє "пішов на***" босу, який вам не подобався?" Відповіді були як дріб'язковими, так і катарсичними. От поглянь сам.

Якими жахливими бувають боси і як із ними прощаються: історії з життя

• "Я працювала в хімчистці влітку. На ресепшені, робота з готівкою під столом. Я працювала 50 годин на тиждень, і він сказав, що заплатить мені за понаднормову роботу в півтора раза більше. Я прийшла на роботу в день зарплати, а мого конверта з грошима в шухляді не було. Я зателефонувала йому і запитала про це, а він відповів, що поки що не може заплатити мені. Я люб'язно повідомила, що забираю гроші, які мені винні, і зачиняю магазин".
• "В останній день роботи в боулінгу я надіслав електронного листа до головного офісу, в якому детально описав усе те лайно, яке він робив, але про яке всі боялися повідомити (зокрема, спробу звільнити когось, коли він дізнався, що вона вагітна). Пізніше я дізнався, що наступного дня регіональний менеджер і кілька керівників прийшли з раптовою перевіркою. Його знайшли в офісі, він загнав 16-річну колегу в кут, кричав на все горло, а його велике червоне обличчя з пульсуючими венами торкалося її обличчя. Вона була розгублена і, очевидно, плакала. Менеджера негайно вивели з приміщення, і більше про нього ніхто не чув".
• "Я думав про звільнення, але стримувався. Я запланував відпустку з трьома додатковими днями. Така поїздка буває раз у житті. Він відхилив моє прохання. Я думав про це кілька годин. Я зайшов до нього в кабінет і сказав: "Я поїду, незважаючи ні на що". Наступного ранку бос зустрів мене у відділі кадрів і виніс мені офіційне письмове попередження. Я відповів, що звільняюся за два тижні. Вони перепрошували й намагалися переконати мене не йти, але було вже занадто пізно".
• "Це була найгірша робота, на якій працювала. У якийсь момент керівництво вирішило, що моя робота є зайвою, і звільнило мене без попередження та вихідної допомоги. Перше, що я зробила, це стерла все на службовому телефоні, всю базу контактів, перед тим, як віддати його. Через кілька днів мені зателефонували й запитали, де зберігається вся контактна інформація. Я відповіла: "Вибачте, я на вас більше не працюю".

• "Ми з моєю начальницею кілька разів сварилися після того, як вона очолила офіс. Після того, як я знайшов набагато кращу роботу, я передав їй список своїх посадових обов'язків, який вона попросила, бо не розуміла, чим я там займаюся. "Це занадто багато, нам доведеться розподіляти все це між чотирма різними людьми", – сказала вона. Я сказав "так" і вийшов. Спойлер: вона не зробила нічого з цього, і була звільнена менш ніж через рік".
• "Я був механіком у приміській авіакомпанії. Начальник хотів, щоб я підписав акт передпольотного огляду літака. Я відмовився, тому що літак не був придатний до польотів. Він сказав, що якщо я хочу продовжувати працювати, мені краще підписати. Я відповів: "Тоді, думаю, я тут більше не працюю". Я взяв свої інструменти й пішов".
• "Працюючи в роздрібній торгівлі, я звільнився на касі в Чорну п'ятницю. Нещодавно я знайшов іншу роботу на повний робочий день і залишався на цій роботі, тому що мені подобалася знижка для працівників, а через мою іншу роботу цей чек був чистими грошима для розваг. Тобто мені не потрібна була робота в роздрібній торгівлі. Мій менеджер магазину прийшов о сьомій годині моєї зміни, з хаосом і чергою в 100 людей, і мав нахабство сказати мені, що мої продажі не відповідають тому трафіку, який я спостерігаю. Перед клієнтами! Я вже не міг терпіти, тому сказав: "Знаєте що, робіть це самі. З мене досить".
• "Я була програмним директором, розробляла і пілотувала нову програму, і після року перевантаження, коли я сказала виконавчому директору, що мені потрібна або друга людина, або менший обсяг роботи, він покликав мене до себе в кабінет і сказав: "Ми не думаємо, що ти добре підходиш для цієї посади, але ти дуже здібна дівчина, і ми не хотіли б тебе втратити. Я даю тобі можливість залишитися і бути моєю секретаркою. У тебе є час до 7 ранку, щоб прийняти рішення". Зранку я сказала йому, що знайшла іншу роботу і забираю речі. Він запитав, чи можу я залишитися ще на два тижні, щоб навчити нову людину, і я сказала, що ні. "А якщо ми заплатимо вам за консультацію? Ви ж єдина сертифікована людина в окрузі!" Ні! Треба було думати про це раніше".

• "Я працював у Китаї в центрі мовної підготовки. Я виїхав із країни, не повідомивши нікого на роботі. Як тільки я виїхав з Китаю, я розмістив усю інформацію про пільги, які повинні були мати іноземні працівники, але так і не мали (відшкодування податків, пенсійні заощадження тощо), і про те, як відділ кадрів і фінансів привласнив їх, у регіональних і місцевих групах WeChat, як англійською, так і китайською мовами. Я також розмістив адреси місцевих органів влади, куди іноземні працівники могли б звернутися з питаннями про ці пільги або поскаржитися на їх відсутність".
• "Я стояв у черзі на підвищення після того, як мого попереднього керівника звільнили за порушення етики. Мій бос вирішив відкрити вакансію, провести співбесіду і найняти людину за два дні, які у мене були вільні. Оскільки людина, яку взяли на роботу, не мала досвіду роботи в моєму відділі й галузі, від мене очікували, що я буду навчати нового керівника та інших нових людей, яких вони також взяли на роботу. Я нічого з цього не зробив, звільнився. Їм знадобилося майже пів року, щоб наблизитися до того, що було до мого звільнення".
• "Я працювала у фальшивому французькому кафе, а менеджер був ідіотом, який давав мені найгіршу роботу, щоб показати, що він головний. Одного разу він забрав мене з залу (де я заробляла чайові як офіціантка) і змусив годинами полірувати срібло. Він постійно повертався і кидав мені кожен другий предмет назад, кажучи, що я маю зробити все спочатку, мовляв, "пропустила пляму". Тож я пішла... І залишила собі фартух. Я зберегла гарний чорний фартух з вишитим логотипом і досі вдягаю його, коли готую".
• "У мене був бос, який був жахливим для мене. Вони з дружиною разом мали ресторан, і одного разу, коли він кричав на мене, поки я готував бар, я побачив, як він вводить свій пароль на телефоні. Це був "пробіл, крапка, пробіл". Ми всі знали, що між ним та іншим працівником щось відбувається. Через кілька місяців він не дав мені три дні вихідних, бо моя племінниця померла. Тож я пішов, купив одноразовий телефон за 30 доларів і написав його дружині пароль від його телефону. Вони розлучилися. А я зараз заробляю більше за нього".