Книга, яку СРСР не зміг заборонити

Джордж Орвелл написав Animal Farm у 1944. Жорстоку антисовєтську сатиру довго не хотіли друкувати у Великій Британії, аби не ускладнити стосунків із СРСР, союзником у війні. Та й більшість мешканців країни вважали тоді Сталіна добрим Uncle Joe, а не тираном.

Поки автор отримував повсюдні відмови, останній примірник тексту мало не загинув у вогні під час бомбардування німцями Лондона ракетами Фау-1.

Книга опублікована лише після завершення війни у Європі, наступного 1945. З того часу її видано мільйонними тиражами, більше як 30 мовами світу.

Але першим став переклад на українську. Його здійснив тоді ще дуже молодий мешканець одного з переселенських таборів (DP camp) у Німеччині Ігор Шевченко, згодом всесвітньовідомий історик, професор Гарвардського університету. Книга вийшла у Мюнхені в 1947 році із авторським вступом.

Передмова Орвелла до українського видання стала єдиними вступом до перекладу книги, який він написав. Саме в цьому тексті він вперше вжив щодо сталінських репресій термін «великий терор». Через двадцять років його використає Роберт Конквест як заголовок своє знаменитої книги. Орвелл настільки перейнявся ідеєю українського видання, що навіть частково профінансував її. Після появи «Колгоспу тварин» (так вдало зазвучала назва в перекладі) почався скандал у Німеччині.

Радянська окупаційна адміністрація висунула вимогу знищити наклад. Американська, так як видання здійснено на підконтрольному їй терені, конфіскувала півтори тисячі примірників в українського видавництва. Після їх передали союзникам і совєти негайно знищили отриману літературу. Але на момент конфіскації значна частина накладу (скільки достеменно ніхто не знає) вже розійшлася між українцями, які, згодом, покидаючи табори розвезли книги по світу.