Чи вдасться Німеччині замаскувати проблеми у перехідних фазах, хто з молодих гравців проявить себе найбільше та інші інтриги матчу Німеччина — Іспанія

Матч між збірними Німеччини та Іспанії чекають з великим нетерпінням. Справа не лише в тому, що це дійсно топова вивіска, але і через те, що обидві команди перебувають у чудовій формі і демонструють чи не найкращий футбол на чемпіонаті Європи станом на зараз. Хтось навіть називає цю зустріч передчасним фіналом турніру. У цьому матеріалі спробуємо виокремити декілька головних інтриг даного протистояння. 

Чи пройде "манншафт" перевірку на міцність та наскільки зіграють роль його проблеми у перехідних фазах? 

Колектив Юліана Нагельсманна дійсно вражає на Євро-2024. До початку континентального форуму не було чіткого розуміння на що саме здатна Німеччина. Товариські матчі відбувалися під знаком ротації і пошуку оптимальних поєднань на полі, були свіжі в пам'яті і провали на попередніх великих турнірах, тому рівень очікувань хоча і був апріорі високим (статус господаря не може не створювати додаткового тиску), але мало хто чекав настільки впевненої гри на груповому етапі. 

Спершу яскраво розібралися з Шотландією, потім виграли у непоступливої Угорщини, зуміли вичепити нічию зі Швейцарією, а також таки забити у ворота міцної Данії. Все працювало злагоджено, але питання до до команди все одно були. 

В першу чергу, як вона виглядала під час контратак суперників. Захисний блок "манншафт" зазвичай знаходиться високо, гравці намагаються грати проактивно, хтось з них може підніматися максимально високо до чужих воріт. У цьому випадку необхідно бути готовим до потенційних випадів опонента на просторі. Німеччина впоралася у групі, але проблема в тому, що Швейцарія, найважчий суперник у квартеті, а також Данія в 1/8 фіналу мали достатньо моментів після контратак. Так, не реалізували їх, але тенденція показова. 

Збірна Іспанії вміє блискуче атакувати на просторі, її група атаки є однією з найкращих на Євро, тому це може бути дійсно серйозним екзаменом для оборони господарів турніру. 

Чия роль в центрі поля виявиться вирішальною? 

Тоні Кроос та Родрі. Різні за профайлами футболісти, але неймовірно важливі для своїх колективів. Тоні вирішив відновити кар'єру в збірній спеціально перед домашнім чемпіонатом Європи, де демонструє традиційний рівень, тримає планку за кількістю точних передач, блискуче розпочинає атаки. Варто сказати, що його паси направлені на просування вперед, тому їхній відсоток точності ще більше вражає. 

В свою чергу Родрі прямо зараз є кандидатом на звання найкращого гравця не лише Манчестер Сіті та збірної Іспанії, а взагалі у світі. Не дарма є статистика, де його команди без опорного півзахисника у складі здобувають менше перемог, ніж з ним. Він виконує великий об'єм роботи, а також забиває дуже важливі голи. Наприклад, у ворота Грузії в плей-оф. 

Їхня дуель дуже інтригує, особливо враховуючи те, що працювати обом доведеться дуже серйозно. 

Чи зважиться тренерський штаб Німеччини на сміливу атакувальну формацію або зробить ставку на прагматизм? 

Фундамент для нинішньої схеми "манншафт" було закладено ще з перших матчів під керівництвом Юліана Нагельсманна. Базова ідея полягає в тому, що Флоріан Вірц та Джамал Мусіала грають в ролі вільних "десяток", тобто рухаються по всій ширині поля, ситуативно можуть грати вінгерів, вриватися в штрафний майданчик тощо. 

Крім того, диригувати атаками у фінальній третині, розтягувати захист суперника. В підіграші їм зазвичай допомагає Кай Гаверц, що виконує нетипові функції для форварда, а швидше є корисною зброєю для того, щоб витягувати за собою опонентів і звільняти простір для товаришів по команді. Це дозволяє активно бігати вперед Ілкаю Гюндогану, який давно адаптувався до вертикальних ривків. 

Завдяки цьому, а також наявності Роберта Андріха, який підчищає за іншими, Тоні Кроос може створювати небезпеку з глибини завдяки фірмовим передачам. Ця гнучка конструкція працює, але в зустрічі з тією ж Швейцарією не завжди вдавалося справлятися з міцним захистом колективу Мурата Якіна, атакувальним гравцям давали замало простору і можливості створювати комбінації. Довелося перебудуватися і випустити на поле Давіда Раума, який вміє виконувати якісні кроси, а також Нікласа Фюллькруга. Це спрацювало, саме цей дует створив гол у фінальні хвилини. 

Повстає питання — як саме зіграти з Іспанією? Додати більше балансу за рахунок Раума, випустити чистого форварда, що буде тягатися з захисниками, чи не відходити від успішних напрацювань? 

Звісно, хлопці Луїса Де Ла Фуенте будуть грати сміливо в атаці, намагатися ловити на просторі і контролювати м'яч. Можна спробувати високо їх пресингувати, спробувати грати першим номером, але є великий ризик отримати від цього більше проблем, ніж дивідендів. Тому на те, що вигадає тренерський штаб "манншафт" також буде цікаво подивитися. 

Чи підтвердить Марк Кукурелья статус найкращого лівого захисника Євро-2024? 

Несподівано для багатьох захисник Челсі, який в більшості невдало виступав за клуб, став безумовно основним на турнірі, а також нагадує себе часів Хетафе та Брайтона. Рухається по всьому флангу, комбінує з товаришами по команді, але саме у матчах з топовими суперниками можна буде комплексно оцінити його виступи. 

Ця зустріч з Німеччиною виглядає саме такою. Наскільки вагомою є роль Марка в структурі гри нинішньої збірної Іспанії та як він себе проявить буде ще одним аргументом на користь перегляду даного матчу. 

Хто з молодих футболістів вийде на авансцену у цьому протистоянні? 

Здобутки інших гравців — це добре, але в обох збірних головну роль відіграють саме юні таланти. Якщо Флоріан Вірц наразі виглядає не так яскраво, то ось Джамал Мусіала захопив роль лідера і блискуче з нею справляється. Півзахисник виконує різноманітні ролі — може створювати небезпеку з глибини, активно підключатися до штрафного майданчика. 

Також забиває важливі голи — Шотландії, Угорщині, Данії. Це саме той рівень, якого від нього і чекали. 

Не менш переконливо виглядають і Ламін Ямал з Ніко Вільямсом. За кількістю вдалих спроб дриблінгу вони йдуть в топі, а крім того демонструють блискуче вміння відкриватися флангом і проходити суперників 1 в 1, зміщуватися в центр і намагатися завдати удар чи виконати передачу. Їхні виступи є неймовірно зрілими, якщо врахувати їхній вік. Вінгер Барселони взагалі під час Євро здавав екзамени у школі. 

Якщо у групі бенефісом Ямаля були матчи з Хорватією, Італією та загалом до певного моменту він відзначився більшою кількістю результативних дій, то активність Ніко конвертувалася у голи і асисти в зустрічі з Грузією. Їхнє персональне протистояння буде цікавим і може додатково надати аргументів на користь авансів, виписаних тому чи іншому гравцю. 

Хто з тренерів ефективніше підготується до матчу? 

Не менш цікаво виглядає битва Юліана Нагельсманна та Луїса Де Ла Фуенте. З одного боку талановитий наставник, який добре себе зарекомендував у клубному футболі, добре зумів налагодити гру свого колективу, з іншого — досвідчений спеціаліст, що працює багато років у збірних Іспанії різних вікових категорій, в теорії краще розуміє специфіку тренування національних команд. 

Один побудував тактичний трансформер, де гравці регулярно змінюються позиціями і стають більш непередбачуваними для суперника, другий перетворив "фурію роху" на атакувальну машину, яка грає легко та може домінувати в матчі з майже любим опонентом. Тому це ще і зіткнення філософій та стилей, за якими буде цікаво спостерігати.