Давно в українській: які слова з кримськотатарської мови ми використовуємо кожного дня
Давно в українській: які слова з кримськотатарської мови ми використовуємо кожного дня

Давно в українській: які слова з кримськотатарської мови ми використовуємо кожного дня

Давно в українській: які слова з кримськотатарської мови ми використовуємо кожного дня

Не всі знають їх походження.

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської і перейшли на українську. Наша мова має багато слів, які були запозичені з інших мов. В тому числі- з кримськотатарської.

Засновник літературного проєкту «Кримський інжир» Алім Алієв зазначає, що багато слів з кримськотатарської мови потрапили в українську мову, нерідко без відома про їхнє походження, пише NV.

Наприклад, слова такі, як «серник» (сірники), «мейдан» (майдан), «кава» (к’аве), щодня використовуються українцями, навіть не усвідомлюючи їхнє кримськотатарське походження.

«Я можу назвати ще десятки слів, які подібні, які мають тюркське коріння. Кримськотатарська мова є на межі зникнення, згідно з переліком ЮНЕСКО. Тому сьогодні для кримських татар одне з ключових викликів і завдань — це зберегти свою мову як ключовий елемент ідентичності», — підкреслює Алієв.

Кримськотатарські запозичення охоплюють різноманітні аспекти побуту, кулінарії, військових термінів, землеробства, скотарства, а також назви місцевостей, тварин і природних явищ. Взаємодія між запозиченими та власними словами української мови може призвести до різних варіантів використання. Іноді нова лексична одиниця поступово витісняє вже наявне українське слово. Наприклад, слово «жереб’я» з часом було замінене тюркським словом «лоша».

Запозичення в мові є способом збагачення її словникового складу, особливо коли вони відображають нові реалії, що не мали відповідників українській мові раніше. Один із таких прикладів — слово «казан».

За даними мовознавців, українська мова містить приблизно 4000 тюркізмів, багато з яких походять з кримськотатарської мови. Понад половина з них є загальновживаними, такими як: гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, балик, пай, чердак, айва, алича, баштан, інжир, кавун, кизил, хурма, ізюм, бардак, ґердан та багато інших.

 Ці слова вже стали невід'ємною частиною українського мовного лексикону, відображаючи культурний обмін і взаємодію між народами, а також історичні та культурні зв’язки між різними етнічними групами. Ці приклади свідчать про важливість культурного обміну і взаємодії між різними народами, а також про вплив, який має кожна мова на формування інших мовних та культурних практик.

Лайфхаків, "як російськомовному перейти на українську", вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова "Перехідний вік мови" на ZN.UA.

Источник материала
Поделиться сюжетом