Не позаздриш: яким було дитинство у школярів у СРСР

Дитинство у Радянському Союзі– це тема, яка викликає багато емоцій та різних думок. Хтось з ностальгією згадує часи, безтурботності, а хтось тішиться, що нині молоде покоління живе набагато краще.

Державна ідеологія, злидні та дефіцит впливали не лише на дорослих, а й на дітей. Про реалії радянського юнацтва розповів відомий білоруський блогер та дослідник СРСР, Максим Мирович.

Люди, чиє дитинство прийшлося на період існування союзу, часто позитивно відкликаються про своє радянське життя. Це і не дивно, адже діти через брак досвіду сприймають світ дещо деформовано. Крім того, людська психіка в цілому влаштована так, щоб захищати нас від травматичного досвіду, тому ми здебільшого запам’ятовуємо лише позитив.

Однак якщо подивитися тверезо на радянське дитинство, то стає зрозуміло яким воно було убогим.

Шкільна система в СРСР

В школі у радянських дітей не мала жодних прав, лише обов’язки. У них був відсутній вибір, адже змалечку їх готували до того, що вони стануть комсомольцями та служителями партії. А ті, хто намагалися проявити індивідуальність вважалися поганими та неслухняними. Все було не можна. Бігати заборонено, кричати та проявляти свою дитячу цікавість теж. Такий підхід нагадував радше колонію, а не навчальний заклад.

Крім того, нерідко в школах можна було зустріти насилля та булінг як з боку дітей, так і з боку вчителів. Це і не дивно, адже більшість із них були пристосуванцями та реалізовували свою злість та бажання влади на школярах.

Невід'ємною частиною радянської системи виховання була пропаганда. Вона пронизувала всі аспекти життя, включаючи освіту. З раннього віку діти вивчали біографії радянських лідерів, слухали розповіді про дідів, нацистів, страждання маленьких комуністів у Гватемалі та велику державу СРСР, яка є найкращою та наймогутнішою в світі. А після таких уроків нерідко дітей змушували збирати металобрухт, прибирати в шкільному дворі тощо. Іншими словами, дитячою працею теж ніхто не нехтував.

Тісні квартири

Ні для кого не секрет, що з житловим питанням в СРСР було все дуже погано. В одній убогій і тісній трикімнатній, а іноді й однокімнатній) безплатній квартирці, загальною площею не більше 55-60 метрів, могло жити приблизно по 7 людей. Про комфорт та особистий простір для дитини в таких умовах не йшлося.

У школярів не було власного місця навіть для того, щоб робити уроки, тому не дивно, що вони часто проводили час на вулиці.

Небезпечні ігри

Любителі СРСР часто згадують про те, як весело та цікаво діти проводили свій вільний час. Тоді не було ані смартфонів, ані цікавого дитячого телебачення, тому школярі самостійно вигадували собі пригоди. Як не дивно, іноді вони були доволі небезпечними.

Без ножа чи сірників до друзів у двір було взагалі стидно вийти. Холодна зброя була потрібна для ігор, на кшталт "війнушок" або для самооборони від хуліганів. Також діти постійно бігали по гаражах та дахами багатоповерхівок.

Абсолютно всі діти знали для чого потрібна селітра, фольга, або порожні гільзи та сірникова сірка. На щастя, юнаки настільки гарно оволодівали мистецтвом створення димовух, петард, володінням рогаток, самострілів та інших небезпечних саморобок, що травми отримували рідко. Але насправді такі ігри могли призвести до жахливих наслідків.

Раніше OBOZ.UA розповідав про те, як у СРСР намагалися позбутися хрещення дітей і замінити релігійні звичаї на партійні.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.