Східний фланг НАТО підштовхує європейців, які не бажають витрачати більше на оборону – The Times

Група країн НАТО, що межують з росією, має розпочати дипломатичні зусилля з метою підвищення цільових показників військових витрат Альянсу, стверджуючи, що нинішні бюджети більше не є достатніми для протистояння загрозам, що стоять перед Заходом. Естонія та інші країни східного флангу виступатимуть за те, щоб члени Альянсу витрачали на оборону до 3% ВВП з огляду на війну в Україні й можливість майбутньої ескалації агресії росії проти НАТО.

Про це повідомляє газета The Times.

Ініціатива, яка розпочнеться, коли лідери НАТО зберуться наступного тижня у Вашингтоні на щорічний саміт, швидше за все, наштовхнеться на сильний опір з боку Франції, Німеччини та інших держав, де спроби досягти нинішнього 2-відсоткового порогу були політично ризикованими.

Естонія і деякі сусідні країни вважають, що їхня пропозиція набуде більшої популярності протягом наступних місяців, не в останню чергу, якщо Дональд Трамп повернеться до влади в США і повторить свої заяви про те, що європейці не можуть розраховувати на американську військову підтримку, якщо вони не витрачатимуть більше коштів на власні збройні сили. Додаткового стимулу цей процес отримає пізніше цього року, коли НАТО повідомить окремим країнам-членам, що вони мають робити відповідно до нових планів колективної оборони Альянсу, які були остаточно ухвалені на саміті у Вільнюсі минулого літа.

Очікується, що в більшості випадків ці "мінімальні вимоги до потенціалу" вимагатимуть від союзників значно більшого, ніж зараз. Наприклад, у Німеччині НАТО передбачає збільшити чисельність збройних сил з понад 180 тисяч осіб до 280 тисяч, а також вкласти значні кошти в озброєння. Британія підтримує мету НАТО у 2,5 % ВВП до 2030 року і приймає рішення, згідно з якою всі союзники повинні будуть витрачати більше в найближчі роки.

Заступник державного секретаря Естонії з питань оборонної політики Туулі Дунетон заявила, що є підстави для підвищення планки оборонних витрат до 2,5 або 3% ВВП у всьому Альянсі. Дунетон визнала, що переконати деяких союзників Естонії підписатися на 2,5 або 3-відсотковий показник буде "непростим завданням" і що переговори, найімовірніше, затягнуться до наступного року. Однак, недавнє рішення Ріші Сунака про те, що до кінця десятиліття оборонний бюджет Британії має бути збільшений до 2,5 %, надало їй "оптимізму".

Дипломати з інших європейських країн заявили, що в Альянсі існує нагальна потреба у збільшенні витрат на оборону. Вважається, що щонайменше чотири країни відкриті для ініціативи Естонії. Однак наразі дипломатичні джерела заявили, що обговорювати підвищення цільового показника занадто рано, особливо з огляду на невизначеність щодо складу наступного уряду Франції та складні переговори щодо бюджету в Німеччині.

Очікується, що цього року 23 з 32 країн-учасниць досягнуть або перевищать цільовий показник у 2%, включно з Великою Британією, яка торік уже витратила на оборону 2,3% ВВП. Однак низка країн Альянсу вважають, що цей показник має бути значно вищим, оскільки, згідно з оцінками їхніх розвідувальних служб, російські збройні сили становитимуть реальну загрозу для НАТО протягом найближчих трьох-п'яти років.

Зараз Польща витрачає на оборону понад 4% свого ВВП, а країни Балтії — понад 3%. В Естонії та Литві лунають заклики збільшити цей показник до 5%. Заступник державного секретаря Естонії з питань оборонної політики Туулі Дунетон також заявила, що країни Балтії обговорюють "одну або дві ідеї", щоб полегшити розгортання великої кількості військ НАТО на східному фланзі в разі кризи.