Журналістика вбита, і ура-марафон проведе прощальний репортаж на руїнах державності

За своє життя я написав 4 чи 5 кошторисів для нового телеканалу з громадянською журналістикою, 100% україномовних, з альтернативною концепцією до мураєвсько-медведчуківського зомбоящика.

Однак грошовиті патріоти воліли купляти щопівроку нові лексуси, відправляти коханок у круїз по Латинській Америці, сидіти на дрібній контрабанді, вкладати в готельні комплекси, притони й елітні борделі під вивіскою резортів – але в інтелектуальний проєкт не хотіли вкладати.

Не тому, що ризиковано. А тому, що не мали амбіцій бути сильними гравцями. Герої на рівні ресторанних розмов, які погодилися кволо грати третім-четвертим номером у своїй власній країні.

Вони охоче мімікрували під світ русо-олігархів замість створювати свій український. І в ньому заправляти. І в ньому створювати україноцентричні сенси. І змушувати всіх рахуватися. І бути в перших номерах.

От і маємо результат: вільна журналістика вбита, і на руїнах державності ура-марафон колись проведе прощальний репортаж.

Джерело: Ostap Drozdov