Зустрічайте "Тарзана": чоловік виконує неймовірний паркур у джунглях топлес і босоніж

Його прізвисько – Лео Урбан, він практикує "первісний паркур", який передбачає біг, стрибки та розгойдування в джунглях у захопливій акробатичній манері. Про що розповідає та що показує у своєму інстаграмі, де вже майже 2 мільйони підписників.

Сучасний "Тарзан" розповів про своє цікаве та активне життя

Лео виріс у горах Андорри та вже майже 20 років займається паркуром і сходженнями, подорожуючи по всьому світу – щоб лазити по деревах, використовуючи лише голі руки й ноги. Більшу частину свого часу він проводить на природі в самих штанах або шортах.

Лео почав займатися паркуром і сходженнями у 2007, щоб "відновити зв'язок" зі своєю впевненістю і спробувати щось нове зі своїми друзями. Він займається сходженнями і в міських умовах, його найвищим вільним підйомом став 209-метровий хмарочос Tour Montparnasse у Парижі. Та все ж Лео віддає перевагу лазінню по деревах, які він називає природними хмарочосами.

Відчуття – від мух і комарів, які кусають тебе, до безпосереднього контакту з матерією – набагато сильніші, коли ти ходиш і лазиш слідами тварин. Це більш захопливо, ніж будівлі чи скелі,
– впевнений чоловік.

І він завжди лазить босоніж, бо "мавпи не носять взуття, тому ідея в тому, щоб використовувати ноги як руки". При цьому Лео не вважає, що тренується (від 2 до 9 годин на день), бо в нього "немає жодної рутини", як і у тварин. Все, мовляв, залежить від інтуїції та відчуттів.

Лео почав займатися сходженнями, щоб відновити зв'язок зі своєю впевненістю / Колаж 24 Каналу з фото @leo.urban

Він визнає, що часто відчуває страх, але каже, що це допомагає йому прогресувати й з'єднуватися зі своєю "примітивною, тваринною та адреналіновою стороною".

Це завжди стан стресу, невпевненості й страху. Ти ставиш собі багато запитань. Чи не помреш ти, чи варто воно того, і так далі. А потім, під час сходження, всі ці сумніви й страхи зникають, звільняючи місце для дії та концентрації,
– ділиться чоловік.

Лео побував скрізь: від індонезійських островів, лісів у Європі до пустель в Африці, а його найбільш екстраординарне сходження відбулося в тропічних лісах Амазонки в Еквадорі. Суматру, великий індонезійський острів, він називає своїм улюбленим місцем – через гігантські дерева, ліанову мережу та можливість стрибати.

Паркур у джунглях допомагає Лео з'єднуватися з "тваринною та адреналіновою стороною" себе / Колаж 24 Каналу з фото @leo.urban

Попри щоденні сходження, Лео каже, що рідко зазнає травм, остання серйозна сталася понад 10 років тому. Однак він ледь не впав на Суматрі, коли стрибав з дерева висотою 25 – 30 метрів на гілку трохи нижче. Та обійшлося лише переляком.

Найбільше у сходженнях я люблю свободу. Можливість щоразу йти далі й відштовхуватися від власних меж,
– підсумовує Лео.

За його словами, сходження передовсім дає можливість звільнити себе і відновити зв'язок зі своїм первісним "Я". А ще робить людину сильнішою як фізично, так і морально.