В Міноборони пояснили причину зриву закупівлі бронежилетів

Тендер з очікуваною вартістю 2,74 млрд грн був розбитий на дев’ять лотів. Лише один із них – на 15 000 комплектів за 390 млн грн

Закупівельна організація Міністерства оборони – Державний оператор тилу на початку липня не зміг знайти постачальників на 90 000 бронежилетів для армії. Про це йдеться на сайті Prozorro, повідомляє LIGA.net.

Зазначається, що тендер з очікуваною вартістю 2,74 млрд грн був розбитий на дев’ять лотів. Лише один із них – на 15 000 комплектів за 390 млн грн – знайшов постачальника, ним став Темп-3000.

Як повідомляється, під час підготовки до тендеру закупівельна організація проводила консультації з потенційними постачальниками, і вони підтвердили готовність взяти участь у закупівлі. Однак коли закупівля була оголошена, потенційні постачальники не надали пропозицій.

У ДТО зазначили, що це сталося через ряд причин, які вплинули на ціноутворення: у період між ринковими консультаціями та завершенням періоду подачі пропозицій в закупівлі значно змінився курс валют і відбулося здорожчання електроенергії. Тому пропозиції, які надавали потенційні постачальники до оголошення процедури, втратили актуальність.

Лоти закупівлі переоголосять після уточнення очікуваної вартості.

ДОТ, станом на 19 липня, уклав договори на 63% від запланованого річного обсягу закупівлі бронежилетів.

Торік в закупівлях Міністерства оборони брали участь три постачальники бронежилетів: Темп-3000, Харківський завод засобів індивідуального захисту й Укртак.

Цьогоріч до закупівель долучилася компанія АК-Інвестпром, представник виробника MARS Armor. Планує бути учасником майбутніх закупівель Українська броня.

Всього Україні шість компаній отримали акт відповідності бронежилетів технічним специфікаціям Міноборони, ще три проходять процедуру перевірки.

Раніше повідомлялося, що Державний оператор тилу вперше закуповуватиме форму для льотного складу Збройних сил України.

Нагадаємо, за перший квартал 2024 року Державний оператор тилу уклав 155 договорів на суму 23,8 млрд гривень. Економія за напрямом речового майна становила 450 млн гривень, за напрямом пально-мастильних матеріалів – 2,6 млрд гривень.