Продюсерка "20 днів у Маріуполі" і Пулітцерівська лавреатка: як зараз живе Василіса Степаненко

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну Василіса Степаненко, режисер Мстислав Чернов та фотокореспондент Євген Малолєтка перебували у Маріуполі. Згодом вони створили документальний фільм "20 днів у Маріуполі", який виграв премію "Оскар" у категорії "Найкращий документальний повнометражний фільм". У ньому показано жахи, які відбувалися у місті. Як зараз живе Василіса Степаненко, розповість Кіно 24.

Чим зараз займається Василіса Степаненко

24-річна Василіса Степаненко продовжує розповідати світові про війну в Україні та займатися журналістською діяльністю. У своєму інстаграмі дівчина висвітлює злочини російської армії проти українців з самого початку повномасштабного вторгнення, зокрема писала про Маріуполь, де провела у блокаді два тижні. До слова, свої дописи журналістка робить й англійською мовою, щоб їх зрозуміли більше людей.

Журналістика може буквально рятувати життя людей. Тому що пізніше з'ясувалося, що саме наші фото та відео стали поворотним моментом у переговорах міжнародних партнерів та лідерів різних країн щодо відкриття коридору для виїзду людей з Маріуполя,
– розповідала Василіса Степаненко в інтерв'ю Суспільне Культура.

Зараз Василісу можна побачити й на сторінках відомих журналів. До прикладу, дівчина з'явилася на весняній обкладинці L'Officiel Ukraine, а також знімалася для Vogue Ukraine.

Про фільм "20 днів у Маріуполі"

У Маріуполі Василіса разом з командою документувала все, що тоді відбувалося у місті. Десь протягом тижня вони перебували у Маріупольській обласній клінічній лікарні №2, куди привозили поранених. Саме там журналістка побачила смерть маленької дівчинки. Степаненко розповідала, що це було дуже складно.

З Маріуполя Василіса, Мстислав та Євген привезли 30 годин відеоматеріалів, тому вирішили створити фільм. Так їм вдалося на кадрах зберегти трагічну історію, яка відбувалася під час війни Росії з Україною. Згодом стрічку побачив весь світ. Багато людей не могли стримати сльози, коли бачили страшні кадри з Маріуполя.

Ми б хотіли, щоб цього фільму не було, щоб не було причин його знімати, щоб народ України не переживав все це. Ці відзнаки для нас – це в першу чергу можливість розповісти трагічну історію Маріуполя і його жителів людям у різних країнах. Зараз саме завдяки фільму голос маріупольців чують по всьому світу і це дуже важливо,
– зазначала продюсерка у розмові з "Детектор медіа".

Робота Василіса та решти членів команди – неймовірно важлива у час війни. Фільм "20 днів у Маріуполі" вже увійшов в історію України. Саме такі люди – наша надія на світле майбутнє та довгоочікувану перемогу.