Танцювальний скетч на відкритті Олімпіади у Парижі не був пов’язаний із «Таємною вечерею»

Танцювальний перформанс на відкритті Олімпійських ігор-2024 у Парижі, через який організатори уже вибачилися у католиків та усіх інших християнських конфесій, насправді ніяк не пов'язаний із «Таємною вечерею» Леонардо да Вінчі. Художній керівник церемонії Томас Джоллі пояснив, що згадана сцена натомість зображала язичницьке свято, пов'язане з богами Олімпу, повідомив Reuters.

«Ви не знайдете в моїх роботах бажання очорнити когось чи щось», — сказав Джоллі.

Образ для перформансу був запозичений із картини художника Яна ван Бейлерта під назвою «Бенкет богів», на якій зображено бенкет язичницьких богів на Олімпі. Згадана картина написана пізніше «Таємної вечері», то ж існує ймовірність, що Ян ван Бейлерт надихався картиною Леонардо да Вінчі.

Якщо уважно придивитися до деталей перформансу, то можна побачити схожість саме з картиною «Бенкет богів», а не «Таємною вечерею»: кількість учасників та семипроменева корона (сонячний німб), повідомили у проєкті «По той бік новин».

Людина синього кольору у перформаніс є інтерпретацію давнього бога виноробства та родючости Діоніса.

«Інтерпретація грецького бога Діоніса дає нам зрозуміти абсурдність насильства між людьми», — зазначено на офіційній сторінці Олімпійських ігор у соцмережі Х.

Вводячи у перформанс драг-королеву, трансгендерну модель та оголеного співака Томас Джоллі та команда намагалися привернути увагу до питання різноманітності у сучасному суспільстві та можливості бути разом за толерантного відношення один до одного.

«Ми хотіли говорити про різноманітність. Різноманітність означає бути разом. Ми хотіли включити всіх, ось і все», — сказав він журналістам.

Про інші культурні відсилання та інтерпретації у сценарії відкриття Олімпіади у Парижі розповіла блогерка Ірина Улітенко у фейсбуці.

«Французи втілили та оживили важливі культурні чи історичні теми, які іншим можуть бути не зрозумілим», — написала вона.

Одним з основних персонажів церемонії, за її словами, була таємнича фігура в масці та капюшоні, яка з олімпійським вогнем в руках перетинає Париж у режимі паркур на дахах столиці. Вона символізує персонажа з відомої комп’ютерної гри Assassin's Creed.

Леді Гага виконувала пісню Зізі Жанмер «My thing in feather» на золотих сходах, вони повторюють сходи Гран-Пале та під легендарним знаком Гімар паризького метро.

Також, можна побачити сцену, яка нагадує аналогічну у романі «Знедолені» Віктора Гюго.

Звертаючись до французької літератури, сценаристи у відомій бібліотеці Парижа підсвітили «Романси без фраз» Поля Верлена, «Небезпечні зв’язки» П’єра Шодерло де Лакло, та «Тріумф любові» Маріво.

Уздовж Сени струмені води, фонтани прямо перегукуються з Версалем з його парком і фонтанами, спроєктованим Андре Ленотром, і взагалі культурою замків. Можна також побачити дві історичні постаті: Наполеона та Людовика XIV.

Після реконструкції картини «Свобода, яка веде народ» Ежена Делакруа, у Conciergerie , французька метал-група Gojira переосмислила революційну пісню «Ah! ça ira» , яка починається зі сцени червоної Марії-Антуанетти, яка тримає власну голову в руках. Консьєржері — це місце, де королева була ув'язнена перед стратою.

Зображення крадіжки Джоконди повертає до історії зникнення в 1911 році картини Леонардо да Вінчі, відомої в усьому світі. Напівзанурені в Сену роботи, між яких рухалися лодки команд-учасниць, є відсиланнями до картин, що виставляються в музеї Лувр.

• Читайте також: Офіційний мовник Олімпійських ігор закликав операторів уникати сексизму, фотографуючи спортсменок

Вражаюча повітряна куля з олімпійським вогнем у парку Тюїльрі, яка піднялася в повітря, була прямою згадкою братів-винахідників Монгольф’є. Перша проліт кулі, з виходом на висоту в 1 тис. м, відбувся над садами Тюїльрі.

Фото: ілюстративне / проєкт «По той бік новин»