Про Олімпіаду, Суспільне й мову

Літні Олімпійські ігри 2024 завершено. Це було справжнє світове свято спорту, до якого мали можливість долучитися і наші найкращі спортсмени, безпосередні учасники змагань, і пересічні українці — ті, кому пощастило бути в Парижі, й ті, хто вболівав за співвітчизників біля екранів.

Свідомо не зазначаю, біля яких саме екранів. Бо цих екранів могло бути багато. Думаю, що багато хто переглядав захопливі змагання кращих атлетів світу і на великому плазмовому екрані телевізора, і в ноутбуці, планшеті чи смартфоні. Цю багатоекранність спортивного видовища нам забезпечили не тільки технології, а насамперед транслятори змагань. В Україні їм уже не вперше є Суспільне мовлення України.

Прямі трансляції відбувалися на трьох головних платформах суспільного мовника: телеканалі «Суспільне спорт», місцевих телеканалах Суспільного мовлення та сайті «Суспільне спорт».

Як на мене, саме сайт, а скоріше портал «Суспільне спорт» став панівною і найбільш зручною платформою показу літньої Олімпіади-2024.

Лінійне телебачення, при всій моїй любові та повазі до нього, в реальному часі може забезпечити показ тільки однієї події, нехай і найважливішої. Тоді як «Суспільне спорт» відразу пропонувало п’ять трансляцій з Олімпійських ігор в окремих плеєрах.

Тобто любителі спорту мали можливість дивитися те, що їм найбільше цікаво, тим більше що на порталі завжди був актуальний розклад показу змагань. А це вже — відео на замовлення, це вже нелінійний аудіовізуальний медіасервіс.

Не можу не відзначити професійну роботу як досвідчених, так і молодих журналістів. Особливо тих, хто працював на спортивних локаціях олімпійського Парижа. Ведучими нашої «виїзної студії» були Юлія Пазенко, Віталій Волочай, Сергій Захарченко. Приємно було бачити, як під час прямих ввімкнень наші кореспонденти у буквальному сенсі ловили олімпійських чемпіонів і призерів із різних країн світу, вільно спілкуючись із ними англійською, і навіть перекладали їх відповіді українською для глядачів.

Не хотів зупинятися на болючому «мовному питанні», але змушений зазначити. Тоді як наші спортсмени-олімпійці, навіть ті, хто не є етнічними українцями, вільно говорять українською мовою, їхні окремі тренери-українці дають коментарі журналістам… мовою ворога. Дякую Суспільному за дубляж українською, але саме він і привернув мою увагу… І це на офіційних пресконференціях Олімпійських ігор?!

Відразу зазначу, що не маю безпосереднього відношення до Суспільного мовника, працював на державному ще до того, як воно їм стало. Але зараз упевнений, що реформа відбулася.

Під час трансляції Олімпійських ігор Суспільне мовлення України продемонструвало свій високий технологічний рівень, довівши, що воно справді є сучасною мультимедійною корпорацією. Але залишається завданням збільшувати рейтинги, нарощувати аудиторію, адже після завершення олімпійських трансляцій, звісно, перегляди впадуть…

Але Суспільне медіа — це не тільки про відповідальне інформування чи значущі спортивні трансляції, це те медіа, яке має виховувати й просвіщати, слугувати культурному зростанню суспільства.

Олег Джолос, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій

Фото: Getty Images