Пам'яті лейтенанта «Азову» Тараса Лазарчука

Завжди хотів йти вперед, а не сидіти в тилу

Тарас народився 3 листопада 1985 року у селищі Степань на Рівненщині. У 2008 році з відзнакою закінчив Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю "Гідроенергетика".

З 2008 по 2017 рік працював у колективі "Рівнеобленерго", а потім виїхав до Нідерландів, де також працював енергетиком.

"Багато хто з наших працівників досі згадує, наскільки харизматичним був Тарас, товариським. Світлий спомин про захисника рідної землі, доброго друга та колегу Тараса Лазарчука назавжди залишиться в наших серцях", - поділилися спогадами колеги з "Рівнеобленерго".

Після початку повномасштабного вторгнення РФ чоловік негайно повернувся в Україну.

"Наступного дня після початку повномасштабного вторгнення Тарас повернувся з-за кордону додому. Запитав, чи не приходила йому повістка, і одразу пішов у військкомат, не маючи жодного досвіду військової служби", - розповідає мама загиблого воїна Валентина Василівна.

Вже 1 березня 2022 року Тарас вступив до лав ЗСУ. Він наполегливо прагнув служити у полку "Азов" і був зарахований командиром взводу 12-ї бригади спецпризначення.

"Він був найкращим командиром, якого я знав, і найкращим другом за той рік, що ми провели разом. Ми завжди були разом, йшли на завдання, навіть "затрьохсотились" разом. Тарас завжди хотів йти вперед, а не сидіти в тилу. Він знав все, був дуже розумний та досвідченим, як у житті, так і у військовій справі", - згадує побратим Тараса з позивним "УБЕ".

4 вересня 2024 року молодший сержант Тарас Лазарчук загинув під час виконання бойового завдання в районі Торецька Бахмутського району Донецької області.

"Ти світлий, добрий, сильний, мужній чоловік. Мені завжди з тобою було надійно. Твої обійми – найбезпечніше місце для мене, а твій цілунок – солодке торкання. Ти міг витримати такий сильний психологічний тиск і при цьому жартувати й робити своє вправно. Ти справжній взірець військового. Друзі та рідні безмежно тебе цінують і в безмежній тузі за тобою. Ми не можемо наплакатися і наговоритись про тебе. Ти стільки доброго встиг зробити за життя. Пишаюсь тобою", - написала у Фейсбуці дівчина Тараса Олена.

У Героя залишилися мати, сестра, двоє племінників та кохана.

Світла пам’ять і честь Воїну!

Фото: Фейсбук-сторінка Taras Lazarchuk, Фейсбук-сторінка Катерина Куницька, Рівненська міська рада, Костопільська міська рада