Ефект доміно: як провал референдуму за євроінтеграцію у Молдові вплине на Україну

Євроінтеграція та правки до Конституції

Навесні 2022 року Молдова та Грузія слідом за Україною подали заявки на вступ до ЄС. Ці дві країни також мають окуповані Росією території, як і Україна, а Майя Санду розраховує що Молдова може стати частиною ЄС до 2030 року.

Згодом стало відомо, що референдум відбудеться в один день із президентськими виборами, а за його підсумками до конституції Молдови мають внести ряд правок та розділ про європейську інтеграцію. Варто зауважити, що це перший референдум для Молдови.

Звичайно, що виборча кампанія та референдум не обійшлись без спроб Кремля повпливати на рішення руками пропаганди. Представництво ЄС у Молдові напередодні виборів та референдуму заявляло що "російська пропаганда наростає в міру наближення референдуму про європейську інтеграцію Молдови", тому Євросоюз закликав громадян Молдови "перевіряти достовірність джерел інформації та остерігатися фейків".

Цікаво! Після того, як Конституційний суд Молдови дав згоду на проведення референдуму, так званий "МЗС" Придністровʼя почав вимагати проведення референдуму щодо євроінтеграції й на своїй території. Російські ЗМІ ширили наратив, мовляв Тераспіль готовий до діалогу, а Кишенев не доклав жодних зусиль, аби відкрити бодай декілька дільниць для проведення референдуму на окупованому Лівобережжі. Подібні заяви й той факт, що цитували так званий "МЗС" російські прокремлівські ЗМІ, дає чітко побачити спроби підготувати ґрунт про чергової пропаганди.

Чому референдум за євроінтеграцію важливий

Експертка, що спеціалізується на дослідженнях пострадянського простору, зокрема на вивченні відносин між Росією та державами-членами Східного партнерства Анжела Грамада під час розмови з 24 Каналом зазначила, що обидві події (референдум та вибори) важливі.

Увага зовнішніх сил, тобто Москви та олігархів, які мають проблеми з законом, зосереджена на референдумі, щоб уникнути позитивних змін у Республіці Молдова. Ці позитивні зміни принесли б правосуддя, антикорупційну політику та санкції для тих, хто порушив закон.

Якщо населення не підтримає референдум

Оскільки референдум у Молдові відбуватиметься в один день з першим туром президентських виборів, то не може не виникнути питання, що буде у разі провалу референдуму, але, наприклад, перемоги Майї Санду на президентських виборах, яка підтримує проєвропейський курс?

На думку пані Анжели, такий сценарій цілком можливий. Однак вона одразу ж підкреслює, що це буде катастрофою для внутрішнього інституційного балансу.

Чому? Тому що Республіка Молдова є парламентською республікою. Президентський інститут більше не матиме необхідної підтримки для виконання своїх обов'язків. Це наблизить нас до того, що ми маємо сьогодні в Грузії, коли президент країни не може діяти і заблокований парламентом,
– пояснює вона.

Експертка додає також, що якщо референдум не отримає підтримку, це не означає, що новий уряд офіційно відмовиться від євроінтеграції. Але вона точно сповільнить цей курс або поставить нас у стан очікування та імітації євроінтеграції.

Довідково: Молдова унітарна парламентська республіка. В такій системі вищим представницьким та законодавчим органом країни є парламент, а президент, відповідно, не є главою виконавчої влади.
Також варто додати, що до 2016 року президента обирав парламент, а не населення країни. Однак 4 березня 2016 року Конституційний суд Молдови ухвалив рішення відповідно до якого такий порядок виборів неконституційний й вже у жовтні того ж року президентські вибори відбулись шляхом загальнонародного голосування.

Чи відчує Україна негативні наслідки у разі провалу референдуму

За сценарію, коли референдум за євроінтеграцію буде провалено, перш за все, проросійські сили можуть отримати більше переваг на майбутніх парламентських виборах.

Якщо проросійські сили прийдуть до влади у 2025 році, Україна вже не зможе вести колишній діалог з владою в Кишиневі. Довіра між партнерами буде втрачена, а ланцюг підтримки України з боку Республіки Молдова розірветься,
– зауважує Анжела Грамада.

Також, на думку експертки, українські біженці більше не почуватимуться в безпеці з можливим проросійським урядом у Кишиневі, що може призвести до їхнього виселення або інших форм переслідування.

"Однак, що найважливіше, ми втратимо єдність і спільний голос щодо європейської інтеграції. Ця втрата може суттєво вплинути на регіональну стабільність і здатність вирішувати деякі спільні проблеми у партнерстві, такі як правосуддя, двосторонні відносини і придністровський конфлікт", – резюмує вона.