Як війна в Україні вплинула на настрої німців: дані опитування

Через війну в Україні рівень благополуччя населення Німеччини знизився. Таке припущення зробили автори щорічного барометра настроїв Федерального інституту демографічних досліджень, пише Deutsche Welle.

Головним фокусом актуального дослідження добробуту німців стали регіональні відмінності, наголосили автори доповіді BiB. Monitor Wohlbefinden 2024.

Як підкреслюють автори, це не просто опитування на тему, чи задоволені німці своїм життям чи ні, а важливий замір, що дозволяє оцінити добробут населення як за об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. До останніх, наприклад, автори доповіді відносять тривалість життя, готовність завести сім'ю тощо. Крім того, це дослідження – цінний інструмент для прийняття політичних рішень. Благополуччя населення вимірюється не тільки розміром ВВП на душу населення – така ключова теза.

Війна в Україні вплинула на задоволеність життям німців?

Задоволеність життям у Німеччині дещо знизилася у жовтні-грудні 2022 року (це найактуальніші дані, доступні для аналізу). Середній показник – 6,9%. Задоволеність життям населення вимірюється за шкалою від 0 до 10. Автори зазначили, що невелике зниження цього ключового індикатора вони пов'язують із війною в Україні. 

«Можна сказати, що після початку війни в Україні страхів побільшало. Тому ми співвіднесли обидва фактори. Це наше припущення, чому задоволеність життям не зросла», – заявив один із авторів дослідження. Його колега Катаріна Шріс додала, що «з листопада 2021 до січня 2022 року показник задоволеності життям перебував на рівні 7,2 відсотка» . Тобто до початку повномасштабної війни Росії в Україні німці були більш задоволені життям.

Найменше своїм життям задоволені жителі півночі та сходу Німеччини: приблизно кожен третій відповів, що «не дуже задоволений». Найвища частка «дуже задоволених» німців проживає на півдні Німеччини: понад 18% дали таку відповідь. А ось найвищий показник просто «задоволених» – на заході країни.

В основу щорічного дослідження увійшли дані масштабного демографічного дослідження FReDa Федерального інституту з вивчення населення (BiB) у Вісбадені та Німецького інституту економічних досліджень  у Берліні. Було проаналізовано дані 30 тис. осіб віком від 18 до 49 років.