Не від хорошого життя бігає між Іраном й КНДР: що відбувається з російським ВПК

Кремль уже й навіть не дотримується контрактів на постачання зброї в інші країни, намагаючись у такий спосіб зекономити власне озброєння. Хоча, як розповів 24 Каналу експерт з міжнародної безпеки Тарас Жовтенко, російська зброя особливо непопулярна на міжнародних ринках.

Що відбувається з російським ВПК

У порівняні з 2021 роком показники російського ВПК на зовнішньому ринку за останні 3 роки обвалилися у 14 разів, тобто скоротилися нові контракти на постачання в інші країни. Це не означає, що Росія залишилася без зовнішніх надходжень. Вона продовжує отримувати гроші за довгостроковими контактами.

З одного боку, таким чином Москва додатково заробляє та отримує валюту. Попри санкції, росіянам вдається домовлятися про розрахунки в національних валютах або, як у випадку з КНДР, в обмін на зброю відправляє їй харчові продукти та сільськогосподарську продукцію.

З іншого боку, Кремль не поспішає виконувати зобов'язання за доволі вигідними контрактами. До прикладу, Росія зволікає з постачанням фронтових бомбардувальників Су-35 до Ірану. Хоча обіцяла розпочати поставки ще 1,5 – 2 роки тому.

Своєю чергою, Тегеран використовує це питання для додаткового тиску в переговорах щодо майбутньої угоди про стратегічне партнерство. Такий же договір Москва раніше підписала з Північною Кореєю.

У такий спосіб Росія намагається економити власне озброєння. Водночас недотримання контрактів, вочевидь, можливе лише з найближчими союзниками, такими як Іран. Загалом же країна-терористка продовжує виконувати довгострокові контракти й завдяки цьому поки ще тримається "на плаву".

Динаміка того, наскільки російська зброя вітається на міжнародних ринках, дуже-дуже не на користь Росії. Це не значить, що російський ВПК у поганому становищі. Запас ресурсу, який є в російській економіці та фінансовій системі, поки дозволяє шляхом штучного підживлення російського ВПК, тобто завдяки війні, тримати "на плаву" економіку,
– наголосив Тарас Жовтенко.

Вся продукція, яку виробляє російський військово-промисловий комплекс, не дає доданої вартості й не залишається в економіці, а просто відправляється на фронт. Навіть за максимального навантаження та перерозподілу ресурсів всередині російської економіки на користь оборони, ВПК не справляється з поповненням втрат, яких зазнає Росія в Україні.

До слова, у листопаді російська армія зазнала рекордних втрат за місяць від початку повномасштабного вторгення. Заступник комбата ударних БпАК "Ахіллес" 92 ОШБр Олесь Маляревич сказав, лише 10% окупантів вдається доходити до позицій, які їм наказали захопити.