Надійна і високоточна. Гвинтівка М14 та її заслужена популярність

Автоматична гвинтівка M14, за деякими даними, досі стоїть на озброєнні грецького флоту. Крім того, напівавтоматичні варіанти залишаються надзвичайно популярними у цивільних стрільців, особливо Springfield Armory M1A.

Фокус переклав статтю колишнього офіцера ВПС Крістіана Д. Орра про бойовий шлях американської автоматичної гвинтівки M14.

"Мені не потрібна королева краси, я хочу тільки свою M14..."

Мої колеги — любителі військового кіно, одразу ж упізнають ці два рядки зі знаменитої пісні, що звучить під час занять у навчальному таборі в культовому фільмі Стенлі Кубрика про війну у В'єтнамі 1987 року "Суцільнометалева оболонка".

Хоча M14 не така знаменита і не настільки суперечлива, як M16/M4/AR-15 або "Калашников" (тобто, платформа АК-47 та її варіанти), вона є досить відомою та історично значущою військовою гвинтівкою. Одні експерти вважали її надмірно важким, перевантаженим і переоціненим мотлохом, інші — напрочуд точною, надійною і потужною зброєю, яку не варто було замінювати на "пластикову" М16 під час війни у В'єтнамі. Загалом, позитивні оцінки M14, схоже, значно переважують негативні.

З чого все починалося: заміна легенді

Легенда почалася з гвинтівки M1 Garand, яка вірно служила американським солдатам під час Другої світової та Корейської воєн і яку не менш знаменитий генерал Джордж Сміт Паттон-молодший назвав "найбільшою з коли-небудь створених бойових гармат". Але якою б чудовою не була Garand, вона мала один кричущий недолік: "пінг М-1", тобто гвинтівка викидала порожню обойму з гучним "пінг!", подаючи солдатам Осі гучний звуковий сигнал про те, що зброя американського солдата розряджена.

M14 з від'ємним коробчатим магазином на 20 набоїв усунула цю проблему і, як бонус, забезпечила 150-відсоткове збільшення боєзапасу порівняно зі зброєю часів Другої світової війни. M14 розробили 1954 року, вона офіційно стала стандартною гвинтівкою збройних сил США з 1959 до 1964 року, причому за цей відносно короткий період випустили понад мільйон одиниць. Зброя була (і залишається) газовідвідною гвинтівкою під набій 7,62х51 мм НАТО (калібр 308), здатною вести як напівавтоматичний, так і автоматичний вогонь, і має такі характеристики:

• Циклічний темп стрільби (в автоматичному режимі): 700-750 пострілів.
• Дулова швидкість: 853 метри на секунду.
• Максимальна ефективна дальність стрільби: 457 метрів.
• Максимальна загальна дальність стрільби: 2995 метрів.
• Загальна довжина: 1,12 метрів.
• Довжина ствола: 55,88 сантиметрів.
• Вага порожнього магазину: 4,17 кг.
• Вага з повністю спорядженим магазином: 4,85 кг.

Доводячи свою силу: M-14 у бою

M14 швидко завоювала репутацію надійної і високоточної гвинтівки. У неї були лише два недоліки, які проявилися під час використання піхотинцями в джунглях В'єтнаму: велика вага і недостатня керованість під час стрільби в режимі автомата, особливо порівняно з M16, яка могла нести більше набоїв у більш легкому корпусі з меншою віддачею.

Однак для елітних підрозділів спецназу, таких як "морські котики", ці проблеми не такі актуальні. Як зазначається на веб-сторінці Navy SEALs, "морські котики" почали використовувати модифіковані M14 як снайперські гвинтівки ще у В'єтнамі. Вони також застосовували їх в Афганістані та Іраку, здебільшого як марксманські та снайперські гвинтівки. "Морські котики" зберігають M14 на озброєнні завдяки її чудовій точності, ефективності на далеких дистанціях і чудовим можливостям стрільби 7,62-мм патронами".

M14 "морських котиків", зрозуміло, не стояли на місці з часів війни у В'єтнамі. Їхня остання і найкраща модифікація — Mk 14 Mod 0 Enhanced Battle Rifle (EBR), яка виробляється компанією Smith Enterprise Inc. (штаб-квартира в Темпі, штат Арізона) і має такі відмінні риси:

• 45,7-сантиметровий ствол.
• Телескопічний приклад.
• Пістолетна рукоятка для поліпшення ергономіки.
• Нові прицільні пристосування.
• Складна сошка.
• Набір планок Пікатінні навколо ствола, що дає змогу встановлювати різні аксесуари, як-от приціли, ліхтарі, лазерні системи наведення тощо.
• Полегшені матеріали (EBR виготовлено з легкого авіаційного сплаву).

Під час битви за Могадішо 1993 року сержант першого класу армії США Delta Force сержант Ренді Шугарт здійснив за допомогою М14 подвиги, за які був посмертно нагороджений Медаллю Пошани.

Що з М14 зараз?

Гвинтівку використовують не тільки "морські котики" — M14, за деякими даними, досі стоїть на озброєнні грецького флоту. Крім того, напівавтоматичні варіанти залишаються надзвичайно популярними серед цивільних стрільців, особливо напівавтоматична Springfield Armory M1A, яка в найпростішій версії без жодних надмірностей коштує від 1770 до 1875 доларів США.

Про автора

Крістіан Д. Орр — колишній офіцер ВПС, співробітник федеральних правоохоронних органів і приватний військовий підрядник (працював в Іраку, Об'єднаних Арабських Еміратах, Косові, Японії, Німеччині та Пентагоні). Кріс здобув ступінь бакалавра в галузі міжнародних відносин в Університеті Південної Каліфорнії (USC) і ступінь магістра в галузі розвідки (з ухилом у вивчення тероризму) в Американському військовому університеті (AMU). Він також публікувався в журналах The Daily Torch і The Journal of Intelligence and Cyber Security.