Старий Новий рік: що це за свято та які його традиції

Однак останнім часом це свято стає менш актуальним серед українців. Детальніше про історію та традиції Старого Нового року – розповідає 24 Канал.

Старий Новий рік: що це за свято

У 1582 році Папа Римський Григорій XIII запровадив григоріанський календар, щоб виправити неточності юліанського. Останній неправильно розраховував тривалість сонячного року, через що виникла потреба в заміні. Новий календар перерахував високосні роки, щоб зробити середню тривалість року більш точною. Католицькі церкви прийняли цю реформу майже одразу, але православні – продовжували дотримуватися старого, юліанського літочислення. Різниця між двома календарями поступово збільшувалася і на початку XX століття сягнула 13 днів.

Однак вже у 1918 році в Україні, як і в інших країнах, що входили до складу Радянського Союзу, офіційно впровадили григоріанський календар. Проте Православна церква продовжила дотримуватися старого стилю. У зв'язку з цим, люди почали святкувати Старий Новий рік. Тобто, Новий рік, але за старим календарем.

Втім, у вересні 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Через це дати більшості релігійних свят змістилися на 13 днів назад. Однак Старий Новий рік не вважається церковним днем, тому його продовжують відзначати у ніч з 13 на 14 січня.

Варто зазначити, що у зв'язку з календарною реформою більшість українців припинила святкувати цей день, адже тепер він збігається з Новим роком, 31 грудня. Крім цього, громадяни відмовляються від радянських традицій, тому все рідше відзначають це свято.

Старий Новий рік / Фото Freepik

Які традиції Старого Нового року

Традиції Старого Нового року тісно переплітаються зі звичаями Щедрого вечора та Святого Василя. У цей день господарі накривають багатий стіл із кутею, пирогами та м'ясними стравами, а молодь ходить від хати до хати з "Маланкою" – веселим дійством із перевдяганнями, піснями та жартами.

Хлопці зазвичай йдуть посівати оселі зерном, співаючи засівалки та бажаючи добробуту, за що отримують частування або гроші. Дівчата цього вечора ворожать на свою долю, використовуючи свічки, воду чи зерно, щоб дізнатися про майбутнього чоловіка.