Чи зрозумієте ви полтавську говірку: перевірте, скільки слів вам знайомі

Чи зрозумілі вам діалекти Полтавщини, чи може цими словами послуговуєтеся і ви? 24 Канал пропонує дізнатися, як говорить Полтавщина, посилаючись на тікток @krapka.krapka.

Не скрізь однаково говорить Полтавщина

В межах одного діалекту існують говірки – це мовно-територіальні утворення одного або декількох сусідніх населених пунктів. Частіше говірки використовують у селах. І прикро, що разом з носіями втрачаються і слова. Часто вихідці з села у третьому поколінні уже не розуміють слів, якими користувалися їх бабусі та дідусі.

Це доводять авторки проєкту про Полтавщину "Тутечко" Софія та Женя. Дівчата вирішили перевірити, настільки зрозумілі слова з різних районів Полтавщини – Решетилівський, Новосанжарський, Миргородський, Кременчуцький райони. Та наголосити на тому, настільки милозвучна і різноманітна мова задяки діалектам та говіркам.

Як говорить Полтавщина: дивіться відео

Які слова досліджували дівчата:

виварка – велика каструля у якій прали і виварювали одяг

віхтик – ганчірка

причілок – бічна стіна хати

сапет – велика плетена корзина для збирання фруктів та овочів

стОянка – молоко у банках, яке налите для скисання

телемінитися – розкричатися, вийти з себе

лУток – підвіконня

гилИти – накласти багато чогось, наприклад, їжі в тарілку

накушкатися чи набехкатися – вдягнути багато одягу

хаміль-хаміль – швиденько вступитися, втікти звідкись

настрополити – налаштувати когось негативно

лИндати – ходити без діла, вештатися

цеберка – відро

тирлуватися – об'єднуватися в один гурт, "тусуватися", з негативним підтекстом

роз'єрепенитися – розізлитися, розкричатися

валувати – кричати, чи голосні звуки видавати

жирувати – лоскотати чи ніжитися, наприклад "коти на сонці жирують".

Як говорить Полтавщина, частина 2: дивіться відео

Популяризаторки підібрали чимало слів, які розділили на два відео. У частині другій "розшифровують" наступні слова:

лАнці, рам'є, рамйо, гнидники – старі речі – одяг чи техніка;

наличники – дерев'яна оздоба навколо вікон;

бармаки – вила з тупими кінцями для викопування овочів;

гирявий – сумний, пригнічений;

викабелюватися – вихвалятися;

ґерґелі – груба назва ніг чи ласти;

занаврити – присмачити страву засмажкою чи сметаною;

маніжитися – ніжитися на сонечку.

Деякі слова здаються дивними, смішними і вже забутими. Але саме вони сформували регіональні діалекти та так збагачують українську мову.