"Американці не могли повірити": як український пілот F-16 4 ракетами збив 6 ракет ворога

На запитання, як йому вдалося збити 6 ворожих ракет чотирма, пілот F-16 сміється і відповідає, що в нього на борту є "секретна" зброя, передає24 Канал із посиланням допис у Facebook начальника управління комунікацій Повітряних Сил Юрія Ігната.

Як українські пілоти на F-16 творять історію

Тоді вранці 13 грудня у небі над Україною перебували майже 200 ворожих безпілотників, "Кинджали", балістика і 94 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування. Основна мета українського винищувача – перехоплення саме крилатих ракет.

Штурман наведення виводить мене на ворожі цілі, по курсу група з 8 крилатих ракет. Зближуюсь на відповідну дистанцію, бачу перешкоди — значить ракети мають власний РЕБ — так звані "засоби РЕБ індивідуального захисту". Приціл у F-ок досить потужний, якщо ціль вже в прицілі, то навіть під впливом РЕБ вона вже нікуди не дінеться з радару бортової РЛС. Я підлетів на зручну для роботи відстань, захопив цілі повторно, почергово запустив ракети і… влучив — обидві цілі знищено!,
– поділився деталями своєї роботи Герой.

Під крилами F-16 лише чотири авіаційні ракети класу "повітря-повітря": середнього та ближнього радіусу дії. Спершу пілот використав ракети із більшою дальністю. А потім йому довелося наблизитися до цілей до близько двох миль, аби застосувати ракети малого радіусу дії.

Я підлетів до другої пари, захопив ракети, побачив, що від них теж "фонить" російським РЕБом, та це їм не надто допомогло. Перший пуск — ціль збита, другий — теж! Радості не було меж, бо усі влучання по ворожих ракетах бачив на власні очі!,
– ділиться емоціями льотчик.

Після збиття чотирьох ракет пілоту було наказано відійти в інший район. Втім, на його шляху з'явилася ще одна ціль, яка, ймовірно, прямувала на столицю. Тоді льотчик ухвалив рішення продовжувати бій. Одначе із озброєння на його F-16 залишилася лише скорострільна авіаційна гармата.

Військовий зізнається, що шансів поцілити у ракету, що летить із швидкістю понад 650 кілометрів, було небагато. Крім того, це небезпечно, адже вогонь потрібно вести на відстані не більше як 500 метрів.

Пілот розумів усю небезпеку, втім у США його навчили, як правильно діяти. Щоправда, ці навчання щодо збиття цілей авіаційною гарматою відбувалися лише на тренажерах. А тут вперше доводилося діяти у реальному часі.

Спочатку шукав ціль внизу – нічого. Потім набрав висоту, підняв радар і побачив її. Зробив усе, як вчили інструктори в США, як відпрацьовував на тренажері. Кілька черг із гармати — і вибух… потім ще один! Повторна детонація… подумав я, – але, як виявилось за результатами об’єктивного контролю – ракет було дві!,
– розповів льотчик.

Юрій Ігнат розказав, що героя зустрічали оплесками та оваціями на аеродромі. "Приємно здивовані були й американці за океаном, дізнавшись, як працюють їх підопічні", – уточнив військовий.

Він підкреслив, що Повітряним силам хотілося б мати на озброєнні більш новімодифікації "Ефок" із потужнішими радарами та далекобійними ракети, бо наодинці змагатися в повітряних боях з технологічними літаками росіян досить важко.

Наразі українські пілоти щодня доводять, що вони – найкращі, чи то в кабіні радянського, чи то – американського винищувача.

Тільки уявіть, яку грізну стримуючу силу в центрі Європи становитимуть загартовані війною українські пілоти, коли на озброєння Повітряних Сил надійдуть, скажімо, F-35-ті!,
– підсумував Юрій Ігнат.