Україна вироблятиме чипи: виробництво потребує $1 млрд

Амбітна мета ЄС – “обійняти частку в 20% обсягу світового ринку чипів”, що “створює перспективи для розвитку індустрії в Україні”.

Кабінет міністрів затвердив Стратегію цифрового розвитку інноваційної діяльності до 2030 року, який передбачає створення виробництва чипів в Україні. Для цього необхідне фінансування  в розмірі одного мільярда доларів, вважають в Міністерстві цифрової трансформації. Про це свідчить розпорядження Кабміну , а також матеріал видання .

Кабмін 31 грудня схвалив Стратегію цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року, а також план заходів з реалізації стратегії у 2025 – 2027 роках. Зокрема, одним із напрямів стратегії є створення виробництва чипів. 

Європейський Союз ухвалив акт, який передбачає інвестицію 43 млрд євро у виробництво мікрочипів в Європі. Амбітною метою ЄС є “обійняти частку в 20% обсягу світового ринку напівпровідників до 2030 року”, що “створює великі перспективи для розвитку індустрії в Україні та інтеграції українських виробників у ланцюги постачання”.

“Попри наявність великої кількості фахівців, які залучені до роботи у світових компаніях, розробляючи програмне забезпечення та дизайн мікросхем, немає жодного профільного виробничого підприємства. Напівпровідникова промисловість в Україні нині фактично відсутня. У минулому науково-виробничі підприємства на території України розробляли до 40 відсотків мікроелектроніки у СРСР до початку 90-х. Після занепаду радянської системи Україна втратила свої позиції на ринку, багато фахівців емігрували або перекваліфікувалися в інші сфери”, – йдеться в стратегії.

Основними перешкодами розвитку галузі напівпровідникових технологій є недостатній рівень наукових досліджень і розробок, відплив фахівців, недостатня інфраструктура для розвитку високих технологій, застарілість елементної бази, наявність високої конкуренції на світовому ринку та складність інтеграції в глобальні ланцюги постачання, недостатній обсяг внутрішнього ринку.

“Перевагою України для входу в зазначений сектор є людський капітал і досвід розробки мікроелектроніки. Попри значну втрату наукового та виробничого потенціалу, історія галузі, наявність наукової та освітньої бази, збереження спеціальності Мікроелектроніка (тепер Мікро- та наносистемна техніка) свідчить про наявність фундаменту для відродження галузі напівпровідникових технологій”, – мовиться в документі.

В операційному плані до стратегії вказується, що на 3 квартал 2025 року планується укласти меморандуми з ЄС та підприємствами на ринку мікроелектроніки про спільні проєкти, інвестиційні програми та залучення до виконання плану, передбаченого Європейським актом про чипи, що “дозволить встановити нові партнерства, створити можливості для українських виробників та інтегровано в загальноєвропейські зусилля з нарощування виробництва напівпровідників”.

Forbes зазначає, що найбільші гравці на ринку саме з виготовлення чипів – тайванська TSMC та південнокорейський Samsung. Щоб зменшити залежність, Китай, США та Європа не шкодують грошей на підтримку власних компаній.

Закривати потреби оборонного, аграрного та автомобільного секторів цілком можна такими чипами. У ролі партнера для розробки програмного забезпечення під чипи автори документа розглядають американську компанію Silvaco Group. 

Мінцифри може залучити компанію-ліцензіара, яка буде відповідальною за контроль над будівництвом заводу, налаштуванням обладнання та запуском пілотної лінії. За такого сценарію держава може володіти контрольним пакетом акцій фабрики, забезпечуючи пріоритет на власні потреби ВПК та передових науково-дослідних проєктів. У межах цього етапу також передбачається навчання українських спеціалістів за кордоном.

Україна зможе зробити власну надбудову до наявної технології й виробляти більш спеціалізовані чипи, наприклад, стійкіші до РЕБ чи такі, що краще функціонують у космосі. Ще один варіант із розвитку чипів в Україні – залучити партнера через державний тендер. 

У разі запрошення стратегічного партнера кошторис визначає він. Утім, поки в Україні не ухвалено аналог європейського закону про чипи Chips Act UA та немає погоджених субсидій і пільг для партнерів, невідомо, яка з двох опцій буде пріоритетом.

Раніше ЗМІ писали, що Росія має щонайменше один нідерландський верстат для виробництва чипів, які вона використовує в БпЛА танках і ракетах.