Політична криза в Румунії: чому президент пішов у відставку та як це вплине на Україну

10 лютого президент Румунії Клаус Йоханніс подав у відставку, випередивши парламент, який хотів оголосити йому імпічмент.

"Через кілька днів румунський парламент проголосує за моє відсторонення, і Румунія увійде в кризу", – заявив він, покидаючи пост президента.

Тож 24 Канал поспілкувався з політологами, аби зʼясувати наскільки критична ситуація наразі в країні та чи позначиться відставка й зміна лідера країни на стосунках між Румунією та Україною.

"Демократія в Румунії впала"

Після заяви Йоханніса про відставку, кандидатка в президенти Елені Ласконі заявила, що поки президент був при владі – демократія в країні впала. Також політикиня висловила занепокоєння щодо російського втручання у президентські вибори, наголосивши, що колишній президент був "відірваний від реальності".

Нагадаємо! Напередодні 2 туру президентських виборів, Конституційний суд анулював результати голосування та перезапустив виборчий процес з самого початку. Причиною стало іноземне втручання, а саме Росії. Нові президентські вибори повинні відбутись навесні 2025 року.

Також перед відставкою Йоханніс нагородив суддів КС, які анулювали результати виборів, орденом, що викликало невдоволення серед суспільства.

Співпрезиденти Центру демократії та належного врядування Разван Петрі та Влад Адамеску під час розмови з 24 Каналом зауважили, що Клаус Йоханніс залишає посаду з одними з найгірших рейтингів в історії, тому його відхід вітало суспільство в цілому, а не лише ультраправі екстремісти.

• Антиукраїнська риторика

Що стосується загальної оцінки його двох термінів (тривали 10 років), то попри проєвропейський та пронатівський курс й проукраїнської риторики, громадянське суспільство приписує до його невдач внутрішню політику – зростання ультраправого та євроскептичного екстремізму і, звісно, практично прихід до влади Келіна Джорджеску.

Також політолог зауважує, що румуни так і не почули від президента та інших органів державної влади, чому допомога Україні відповідає їхнім національним інтересам, а військова допомога Україні була засекречена. Все це лише сприяло тому, що румунська громадськість стала більш схильною до теорій змови та антиукраїнської риторики.

• Відсутність пояснень щодо скасування результатів виборів

Адамеску та Петрі наголошують, що Клаус Йоханніс не надав жодних пояснень щодо тогорічного рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів.

Це рішення ґрунтувалося на розсекречених документах, зібраних головними спецслужбами. Однак точний рівень іноземного втручання у вибори так і не був з'ясований. Йоханніс, як президент Вищої ради національної оборони, яка також відповідає за роботу розвідувальних служб, був зобов'язаний представити всі наявні докази та обґрунтувати це рішення,
– вважають вони.

Зауважте! Йоханніс був головним архітектором коаліції між його власними правоцентристськими націонал-лібералами (PNL) і лівоцентристськими соціал-демократами (PSD), яка викликала багато критики на адресу корумпованої "системи" (Йоханніс + PSD + PNL + розвідувальні органи). Крім того, боротьба з корупцією була повністю припинена, особливо під час його другого терміну.

Чи вплине відставка Йоханніса на стосунки між Україною та Румунією

Відставка Йоханніса не має негайного і важливого впливу на політичну сцену, вважають румунські політологи. Населенням його відставка сприймається як така, що давно назріла, і не має заспокійливого ефекту на суспільну напругу, яка спалахнула під час скасованого тогорічного виборчого процесу.

Водночас його відставка усуне символічну мішень народного розчарування політичною елітою і може розглядатися як невелика перемога, враховуючи, що жоден інший політик високого рівня не пішов у відставку після перемоги правих екстремістів на президентських і парламентських виборах минулого року.

Цікаво! Винятком є лише колишній кандидат в президенти та прем'єр-міністр Ніколає Чуке.

Водночас відставка має вплив на міжнародний імідж Румунії, оскільки як серед союзників, так і серед інвесторів склалося враження, що політична криза, яка розпочалася минулого року, переходить в іншу фазу.

Враховуючи, що Румунія отримає рейтинг країни від двох важливих фірм (Fitch та Moodys у лютому та березні) в розпал невизначеності щодо того, як уряд управляє економікою, можна очікувати, що тривала політична криза сприятиме зниженню рейтингу Румунії та, як наслідок, подальшому зниженню довіри інвесторів та шансів на економічне відновлення країни,
– пояснює Разван Петрі.

Влад Адамеску додає, що відносини між Румунією та Україною не зазнають значних змін. Адже тимчасовий президент Ілля Боложан – член правоцентристської Націонал-ліберальної партії, яка є частиною проєвропейської панівної коаліції.

Загалом, Боложан є проєвропейським і пронатовським центристом. Він засудив невиправдане і незаконне вторгнення Росії в Україну і, як очікується, дотримуватиметься тієї ж лінії, що і колишній президент. Він також засудив проросійську риторику екстремістського кандидата, який переміг у першому турі президентських виборів минулого року, Келіна Джорджеску,
– наголошує він.

Довідково: після відставки чинного президента повноваження президента до проведення виборів виконуватиме спікер Сенату голова Ліберальної партії Ілля Боложан. Це 11 лютого схвалив Конституційний суд, тож Боложан вийшов з партії та офіційно стане тимчасовим главою держави від 12 лютого.

Чи позначиться відставка на майбутніх президентських виборах

4 травня у Румунії відбудеться перший тур президентських виборів, а 18 травня населення обере лідера країни серед кандидатів, що наберуть більшість голосів виборців. Тож безперечно не може не виникнути логічне питання: як відставка президента може вплинути на хід майбутніх виборів? Зокрема, які шанси на перемогу у майбутнього виконувача обовʼязків глави держави Ілля Боложан.

На думку Адамеску та Петрі, відставка Клауса Йоханніса може уповільнити зростання популярності ультраправих екстремістів на виборах, оскільки його відставка була однією з їхніх головних вимог. Однак той факт, що він пішов у відставку зараз, після того, як ультраправі партії розпочали процедуру імпічменту, буде сприйнятий ними як велика перемога.

Новий виконувач обов'язків президента (з 12 листопада) Ілля Боложан може виграти на виборах, якщо вирішить балотуватися на посаду президента в травні. Панівна коаліція PSD/PNL/UDMR вже має кандидата в президенти Кріна Антонеску, але міжпартійна боротьба може призвести до того, що кандидатура Антонеску може бути знята, а PSD та PNL висунуть окремих кандидатів,
– вважають вони.

Але важливо підкреслити, що і Боложан, і Антонеску мають проєвропейські та проукраїнські погляди, хоча Антонеску й став більш консервативним у деяких питаннях за останні кілька місяців, намагаючись привернути увагу виборців Джорджеску.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.