У кожного шостого українця є знайомі цивільні, які були у полоні в окупантів

16% українців мають серед друзів чи знайомих тих, хто перебували чи перебувають у цивільному полоні в російських окупантів. Частіше такі друзі чи знайомі є у внутрішньо переміщених осіб.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування щодо сприйняття проблематики цивільного полону, яке 22-24 лютого провела соціологічна група «Рейтинг».

За даними соціологів, 27% респондентів зазначили, що добре знають про практику незаконного затримання цивільних українців на тимчасово окупованих територіях або в Росії – цивільний полон. Близько половини (51%) опитаних щось чули про це, 22% відповіли, що нічого не знають.

Найбільш обізнані респонденти – ті, які проживають у центральних областях (33%), опитані молодшого і середнього віку (34% і 32%, відповідно), а також ВПО (38%).

Серед тих респондентів, які знають про цивільний полон, 55% чули інформацію про звільнення чи обмін полоненими, 48% – про окремі несистемні повідомлення про існування такого явища, без конкретики, 21% – про кількість полонених цивільних українців, 17% – про діяльність чи ініціативи українських органів влади щодо цієї проблеми, 14% – про діяльність чи ініціативи міжнародних органів влади.

42% українців добре знають про існування Женевських конвенцій та про те, що не можна брати цивільних у полон, інші 42% щось чули про це. Непоінформовані про це питання 15% респондентів. Найбільш обізнаними респондентами є мешканці центральних областей (46%), опитані молодшого і середнього віку (53% і 49% відповідно), чоловіки (48%), ВПО, які повернулися (47%), а також респонденти, які добре знають про явище цивільного полону (74%).

16% українців мають серед друзів чи знайомих тих, хто перебували чи перебувають у цивільному полоні, 83% не мають таких друзів чи знайомих. Частіше такі друзі чи знайомі є у ВПО (25%).

Серед найбільш поширених джерел інформації про обміни полоненими респонденти частіше називають канали в месенджерах Telegram або Viber (45%), соціальні мережі (Facebook, Instagram, Youtube та інші) (45%), телебачення (41%) та інтернет-медіа (35%). Серед інших джерел опитані згадують близьких та знайомих (17%), радіо (12%), а також особистий досвід (4%). Ті респонденти, які мають близьких полонених, порівняно частіше дізнаються про обміни з інтернет-медіа, від близьких, знайомих та з особистого досвіду, опитані, які не мають близьких полонених, – з телебачення.

На думку 88% респондентів, вирішувати питання щодо повернення цивільних заручників мають державні органи влади України. Серед інших відповідей називають іноземні організації (37%), українські благодійні фонди, волонтерів (27%), сім’ї і родичів полонених (21%), органи місцевої влади (19%).

«Загальна тенденція відповідей серед різних соціально-демографічних груп зберігається – респонденти покладають відповідальність за вирішення цього питання передусім на державні органи влади. Але мешканці західних і центральних областей порівняно частіше вказують, що ці питання мають вирішувати іноземні організації і українські благодійні фонди, волонтери. Молодь порівняно частіше вважає, що питання повернення цивільних заручників мають вирішувати органи місцевої влади, опитані середнього віку – сім’ї, родичі полонених і органи місцевої влади. Респонденти, які мають близьких полонених, частіше за інших вважають, що вирішувати це питання мають також іноземні організації», – зазначають соціологи.

Повідомляється також, що 14% опитаних знають про громадські організації, що займаються питанням повернення цивільних заручників, 79% не знають таких організацій. Порівняно більш обізнаними є опитані, які мають близьких полонених (23%), а також молодь (19%).

У відкритому запитанні про обізнаність про такі громадські організації респонденти, які взагалі щось про них знають, найчастіше згадували Червоний Хрест (32%), «Повернись живим» (21%), омбудсмана (7%), волонтерів (5%), ООН (5%), ГУР (4%), Фонд Золкіна (3%), «Білих янголів» (3%). Серед поодиноких згадок були названі 43 громадські організації.

Опитування проведено методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Розмір вибірки: 1000 респондентів. Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більш 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95).